Маленький принц

Але вiн завжди може розраховувати на терпляче розумiння матерi: воно живилося не лише любов’ю, а й повагою, незаперечним визнанням суверенностi його людськоi сутностi, його особистостi. Ось де витоки шляхетного демократизму Екзюперi – справжнього демократизму. Коледжi, у яких вiн вчився, дали добру базову освiту, але навколишнiй свiт уже стрiмко мiнявся, саме цих змiн не могли передбачити жоднi навчальнi програми. Антуан готуеться до конкурсу у Вiйськово-морське училище, посилено студiюе математику, але все ж «завалюе» iспити i вступае на архiтектурне вiддiлення Академii мистецтв.

Його бiографи часом дещо прямолiнiйно пов’язують подальшi подii з тим, що iще в дванадцять рокiв на лiтовищi в Амбер’е вiн уперше пiднявся в повiтря; вiв лiтак знаменитий пiлот Ведрiн. Так чи iнакше, 1921 року Екзюперi кидае Академiю, втрачаючи тим самим вiдстрочку вiд армii, i вступае добровольцем до авiацiйного полку в Страсбургу. Це не порив, а виважене рiшення, тим бiльше виважене, що казарма й солдатчина багато чим не iмпонують волелюбнiй натурi Антуана, боляче зачiпають його почуття власноi гiдностi. Але е речi вищi: вiдповiдальнiсть, обов’язок. Усе життя вiн долав такi дилеми, долав iз гiднiстю, бо керувався непомильними моральними орiентирами. Та вiдстань до мети визначаемо не ми самi: спершу вiн опиняеться в ремонтних майстернях, i лише наполегливiсть та цiлеспрямованiсть (котрi його оточення часто сприймало як незрозумiлу напруженiсть i тривожнiсть) допомагають йому невдовзi скласти iспит на цивiльного льотчика, домогтися переводу в Марокко, де вiн дiстае посвiдчення вiйськового льотчика, де вiн лiтае над пустелею, ще не здогадуючись, як багато буде пов’язано з нею, а за пiвроку повертаеться до Францii, до авiацiйноi школи в Істрi. Далi – офiцерськi курси в Аворi, призначення в авiаполк пiд Парижем. Дарма, що лiтаки ще такi недосконалi та ненадiйнi: нi з чим не порiвнюване вiдчуття польоту й упевненiсть, що авiацiя вiдкривае людству дивовижнi перспективи, вартi всiх незручностей та небезпек. Заручення з коханою дiвчиною зi свого кола так чудово довершуе це вiдчуття здiйсненностi, знайдення себе. Та варто лише так подумати… На початку 1923 року Екзюперi зазнае першоi серйозноi авiакатастрофи, дiстае важкi травми. Родина нареченоi ставить йому ультиматум: або одруження, або його небезпечна професiя… Знову дилема, знову вибiр, але ж не можна зраджувати й себе! Так аварiя здатна зруйнувати не лише лiтак, пiлота, а й особисте життя.