Дороті та Чарівник у Країні Оз

Дiдок розкланявся перед натовпом, котрий мовчки спостерiгав за цими манiпуляцiями, а Принц промовив своiм незмiнно байдужим голосом:

– Ти й справдi великий чарiвник, навiть могутнiший за мого Чаклуна.

– Недовго йому бути великим чарiвником, – пробурчав Гвiг.

– Чому це? – здивувався Оз.

– Тому що я зупиню твое дихання, – була вiдповiдь. – А ти, як я зрозумiв, настiльки безглуздо влаштований, що не зможеш жити, не дихаючи.

Оз не на жарт стривожився.

– Скiльки часу тобi на це знадобиться? – запитав вiн.

– Близько п’яти хвилин. Отже, я починаю. Дивись на мене уважно.

Вiн почав виробляти дивнi рухи тiла перед носом Чарiвника, але маленький чоловiчок i не подумав на нього дивитися. Замiсть цього вiн розкрив свою шкiряну валiзку, дiстав з неi кiлька гострих ножiв i з’еднав iх один з одним, так що вийшла довга шабля. Залишилося прилаштувати держака, однак Оз вiдчув, що чари Чаклуна почали дiяти й дихати йому стае дедалi важче.

Тодi Чарiвник кинувся вперед зi своею шаблюкою, розмахнувся, крутнув ii разiв зо два над головою i завдав потужного удару, яким розсiк Чаклуна навпiл.

Доротi заверещала вiд жаху й закрила очi, а коли вiдкрила, то побачила двi половинки Чаклуна, що лежали окремо одна вiд одноi на пiдлозi. Всерединi в нього не було нi кiсток, нi кровi. У розрiзаному виглядi його тiло нагадувало скибочки рiпи або картоплi.

– Що за..? Та вiн же овоч! – скрикнув вражений Чарiвник.

– Природно, – погодився Принц.

– Ми – нi, – вiдповiдав Чарiвник. – Люди з поверхнi Землi складаються iз плотi та кровi. Ваш Чаклун помре?

– Звичайно. Загалом вiн уже мертвий i дуже скоро зiв’яне. Його слiд негайно висадити, щоб проросли новi Чаклуни, – пояснив Принц.

– Як же це так виходить? – запитав здивований Чарiвник.

– Якщо ви пройдете зi мною в громадськi сади, – вiдповiдав Принц, – то я вам вiдкрию i продемонструю таемницi нашого Рослинного Королiвства.

IV. Рослинне королiвство

Пiсля того, як Чарiвник витер iз шаблi картопляний сiк, розiбрав ii та склав у валiзку, чоловiк iз зiркою велiв своiм людям доправити обидвi половинки Чаклуна в громадськi сади.

Джим, почувши, що вони направляються в сади, нагострив вуха i виявив готовнiсть приеднатися до процесii, сподiваючись знайти там щось iстiвне. Зеб опустив верх коляски i запросив Чарiвника приеднатися до iхньоi компанii.