Рубаї

До найвiрнiшого пригляньсь розумним оком —

I ворога в ньому зумiеш розпiзнати.

36

Що знаеш ти? Адже ти сам – нiщо!

Ти вiтер, дим, i весь твiй крам – нiщо!

З обох бокiв у тебе небуття,

Ти весь в ньому, ти й тут i там – нiщо!

37

Ми загубили все, що назбирали;

Нам кiгтi смертi серце роздирали;

Нiхто не повернувся з-за могили

Розповiсти про тих, що змандрували.

38

Вино й пихатому додолу шию гне,

Вузли розв’язуе, розплутуе складне.

Налий Іблiсовi[7 - Мусульманський ангел, проклятий Богом за те, що не вклонився Адамовi.

Двi тисячi разiв чолом землi сягне.

39

Ти вродою б затьмить Джемшiдiв келих мiг,

О чашнику! Кладу тобi життя до нiг.

Дрiбненька курява, очей моiх вiдрада,

Встае роями сонць вiд пiдошов твоiх!

40

Що Небо виграло, вдихнувши в мене душу?

Коли пiду я геть, що в свiтi я порушу?

Кого я не питав, нiхто не пояснив,

Чому я в свiт прийшов,

чому я зникнуть мушу.

41

Я не шукаю втiхи у винi,

Аж поки горе не налле менi;

В чужу сiльницю не вмочу я хлiба,

Аж поки серце не спряжу в вогнi.

42

Я за Джемшiдiв трон i черепка не дам.

Вино поживнiше за страви Марiам[8 - Мати Ісусова.].

Зiтхання вранiшне з грудей п’яницi краще,

Нiж довгi молитви, що мурмотiв Адхам[9 - Суфiйський шейх.].

43

До гончара недавно я забрiв,

Що з глини й Бога б вилiпить зумiв.

Та бачив я (слiпий хiба не бачив),

Що вiн не глину мне, а прах батькiв.

44

Як скажуть вам, що я лихий пияк,

Невiрний i найгiрший iз гуляк, —

Це правда. В кожного своя вподоба.

I в мене теж. Такий у мене смак!

45

Навiщо хмуриться i день у день журиться?

На цiм шляху тобi не трапиться криниця.

Не в наших-бо руках всi нашi справи.

Долi Скорися загодя – так мудрому годиться.

46

Цi трави, чашнику, що мерехтять у полi,

За тиждень схиляться i спорохнiють долi.

Тож наливай вина, збирай квiтки, бо швидко —

I не зоглядишся – як стануть луки голi.

47

Не з тих я, хто тремтить, коли в могилу гляне.

Той свiт надiйнiший за це життя обманне.

Дав душу в позику менi Господь – i я

Знов поверну ii, коли мiй строк настане.

48

Цей свiт – прихилище для звiрiв i людей,

Свiтань i сутiнкiв стобарвний мавзолей,

Нiкчемний залишок Джемшiдових бенкетiв,

Кiстки Баграмовi, що поглинае глей.