На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Рожева Миша» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Рожева Миша

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Рожева Миша" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Рожева Миша" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віктор Єрофєєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Віктор Єрофєєв (народ. 1947 року) – російський письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. У видавництві «Фоліо» цьогоріч вийшов у світ його найрезонансніший твір – роман «Русская красавица».
Новий роман В. Єрофєєва «Рожева Миша» – соціально-політична казка для дорослих, що, за визнанням автора, сама склалася у спостереженні реалій російської дійсності трьох «посткримських» років як гостра сатира на неї. Дію роману передано за допомогою ігрового сюжету, який відсилає нас до керроллівської «Аліси…». Тільки героїню звати Маруся Менделєєва і подорож її має інше, куди глибше підґрунтя… Батьків дівчинки під час прогулянки на яхті потягло на Дно місцеве Зло. І кмітлива не по роках Маруся вирушає їх рятувати… Цар-Дно – це російське «днище», охоплене «епідемією безглуздя», де гротескно матеріалізуються всі негативні прояви нинішнього російського життя з його псевдоцінностями так званого «русского мира», для збереження ідеї якого все міцніше закручуються гайки… Провідниця і помічниця Марусі у цьому підводному царстві – Рожева Миша, звичайна іграшка, яка, як виявилося, володіє надздібностями…
📚 Читайте "Рожева Миша" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Рожева Миша", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мама не витримала:
– Ти бiльше любив красу Марусi, нiж ii саму! Вона для тебе – iграшка!
– Припини! – Тато навiть не став сперечатися з нею.
– Я тобi кажу: проблеми перехiдного вiку! Прищi всiлякi…
– До чого тут прищi!
– І взагалi… – сказала мама. – Ну, подумаеш: схожа на мавпу! Мавпи – милi створiння. Ми все одно будемо ii любити.
– Ти говориш так, як нiби ти заздрила ii красi!
– Нiсенiтниця!
– Нi, заздрила!
– Вiдчепись!
– Нi, звичайно, обличчя ми iй реставруемо, – сказав невтiшний тато.
– Нi в якому разi! – обурилася мама. – На морi лице Марусi може вiдновитися.
– Ти думаеш?
– Я в цьому впевнена! Пiшли купатися!
– Я не пiду купатися, – сказала я. – Я ненавиджу себе! Я знаю, куди я пiду. Я пiду в ванну i повiшуся!
– Що?! Не роби цього! – закричав тато.
– Вона розумна дiвчинка, – жорстко сказала мама. – Вона не буде вiшатися!
– Буду! Буду! Буду!
– Не втрачай розум… – процiдила мама.
– Боже! Це ти не ти?
– Не знаю. Можева Риша… Тьху… У мене заплiтаеться язик… Я божеволiю.
– Що може бути гiрше того, що з тобою сталося! – безжально вигукнула Рожева Миша.
– Гiтарист… – знову голосно заплакала я. – Покликав маму на Дно. І мене також…
– Я не знала, що Тринь-Бринь… – Рожева Миша з сумом дивилася на мене.
– Що ще за Тринь-Бринь?
– Так звуть Гiтариста на днi тi, хто його боiться i ненавидить…
Я дивлюся, що його влада поширюеться i на Землю.
– А хто тодi Краб, який писав мамi любовнi есемески?
– Неважко здогадатися…
– Стiльки iмен!
– Вiн – нескiнченне явище…
– Це як?
– Йому немае кiнця.
– Не розумiю… Нiчого не розумiю… Цей Тринь-Бринь, або як його там, мене знiвечив, зробив мавпою, а маму з татом змусив кидатися посудом.
– Посудом?
– Я вранцi увiйшла до вiтальнi… Дай хустку… – Я висякалася. – Тато i мама кидалися один в одного тарiлками.
– Багато побили?
– Дуже!
– А далi?
– Мама вскочила на пiдвiконня, щоб викинутися з вiкна!
– Ой!
– Нiчого страшного! Тут письменник Коханов виповз iз-пiд столу i говорить: «Це ж перший поверх…»
– Ну так!
– Письменник виповз за дверi, а тато стягнув ii з пiдвiконня i став лякати, що вдарить.





