На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Рожева Миша» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Рожева Миша

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
🔍 Загляните за кулисы "Рожева Миша" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Рожева Миша" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віктор Єрофєєв) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Віктор Єрофєєв (народ. 1947 року) – російський письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. У видавництві «Фоліо» цьогоріч вийшов у світ його найрезонансніший твір – роман «Русская красавица».
Новий роман В. Єрофєєва «Рожева Миша» – соціально-політична казка для дорослих, що, за визнанням автора, сама склалася у спостереженні реалій російської дійсності трьох «посткримських» років як гостра сатира на неї. Дію роману передано за допомогою ігрового сюжету, який відсилає нас до керроллівської «Аліси…». Тільки героїню звати Маруся Менделєєва і подорож її має інше, куди глибше підґрунтя… Батьків дівчинки під час прогулянки на яхті потягло на Дно місцеве Зло. І кмітлива не по роках Маруся вирушає їх рятувати… Цар-Дно – це російське «днище», охоплене «епідемією безглуздя», де гротескно матеріалізуються всі негативні прояви нинішнього російського життя з його псевдоцінностями так званого «русского мира», для збереження ідеї якого все міцніше закручуються гайки… Провідниця і помічниця Марусі у цьому підводному царстві – Рожева Миша, звичайна іграшка, яка, як виявилося, володіє надздібностями…
📚 Читайте "Рожева Миша" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Рожева Миша", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Через хвилину в кiмнату вбiгла Дiана.
– Що з тобою?
Я сiла на лiжко й гiрко заплакала.
Роздiл 6
УТРАТА ОБЛИЧЧЯ
Рано-вранцi я прокинулася вiд дзвону в вухах. У вiкнi нiжне небо. Гул голосiв у вiтальнi зростав так, наче злiтав лiтак. Билися об пiдлогу келихи. Кричав тато. Кричала мама. Брязкiт тарiлок.
У довгiй бiлiй майцi з Дональдом на грудях я побiгла босонiж у вiтальню. Вiдчинила дверi. Святковий стiл мав вигляд бурелому. Мама в кутку з тарiлкою. Тато в серединi кiмнати – з тарiлкою. Синi з золотою облямiвкою тарiлки iх улюбленого сервiзу.
– Як ти смiв! Це мiй телефон! Це моi… – мама торохнула тарiлку об пiдлогу, – есемески!
Тато у вiдповiдь теж кинув тарiлку. Вони схопили по новiй.
– Хто кликав тебе в гостi? – крикнув тато. – Хто, я питаю, хто?!
– Мамо! Тату! Що ви тут робите? – крикнула я.
– Еееее… Ми кидаемося тарiлками! – навiть не озирнувся на мене тато.
– Чому так багато битого посуду?
– Ми ще не навчилися його ловити! – пояснив тато.
– Вiдправляйся спати! – наказала мама.
Я зробила вигляд, що послухалась ii, а сама сховалась пiд дверима та пiдглядала.
В руках у мами опинився великий заварювальний чайник. Їi улюблений чайник. Вона зiтхнула i поставила його назад на стiл.
– Навiщо ти порпався в моему телефонi? – втомленим голосом запитала мама.
– Тебе не було в кiмнатi, прийшла есемеска. Я думав: хтось iз гостей, а тут бачу: куча есемесок! Хамськi! Нахабнi! Дiвчинка моя ненаглядна… Пiдпис: КРАБ! – Тато витер долонею пiт iз лоба: – Хто це КРАБ?
– Не мае значення… – сказала мама.
Тато покрутив тарiлку i як торохне ii об пiдлогу!
– Не бий посуд! – верескнула мама.
– Ти сама почала!
– Якщо ти будеш на мене кричати, я… – Мама скочила на пiдвiконня.
Я затулила очi руками. Мами вистрибне з вiкна i розiб’еться! Тут раптом з-пiд столу виповз письменник Коханов. Здаеться, вiн провiв там залишок ночi. Вiн повз накарачках до дверей i, вiдповзаючи, сказав:
– Лено, це перший поверх!
– Вiрно, – прохолодно погодився iз запеклим ворогом тато.
– Як ти менi обрид! – огризнулася на нього мама.
Тато кинувся до неi. Замахнувся. Мама обхопила його, щоб уникнути удару. Тато зняв ii за ноги з пiдвiконня й став смикати в рiзнi боки. Мама розпатлалась. Тато з подивом подивився на неi i став завалювати ii на пiдлогу, встелену битими тарiлками. Я затисла долонею рота: вони ж порiжуться!
І дiйсно: вони почали кататися по пiдлозi, скавчати та бруднитися кров’ю.





