На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мандрівки близькі і далекі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мандрівки близькі і далекі

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Мандрівки близькі і далекі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мандрівки близькі і далекі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії.
Видання «Мандрівки близькі і далекі» містить дві книги спогадів: «Мандрівки близькі і далекі» та «На марґінесі», написаних Романом Іваничуком протягом 1991–1999 років. У першій письменник згадує про своє дитинство у селі Трач на Прикарпатті, про чарівну природу цього краю; про свого батька – сільського вчителя; бабусю, в якої із трьох синів вижив лише один; про брата Євгена, котрий ціле десятиліття прожив у пеклі лєнінсько-сталінських концтаборів; про свої надії на незалежність України…
Друга книга спогадів «На марґінесі» складається з п’яти зшитків, в ній Р. Іваничук звернувся до своїх не реалізованих раніше задумів, умістив відповіді на запитання журналістів та листи.
📚 Читайте "Мандрівки близькі і далекі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мандрівки близькі і далекі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн схопив мене за оборки й зарепетував: «Партiзан, партiзан!»; з окопу пiдвелися жовнiри й приглядалися до мене, посмiхаючись, мабуть, з того, що «партiзан» був дуже малий на зрiст; тi посмiшки мене не заспокоiли – нагадували вони вовчий оскал, i я нiчого доброго вiд мадярiв не чекав, проте й думки не припускав, що уб’ють, бо за що?.. Та враз згадав – за що: офiцер зняв з моеi спини рюкзак i засунув руку досередини.
Тодi я вмер. Тодi я пiзнав нi з чим не зрiвнянне моторошне передчуття насильницькоi смертi: це здерев’янiлiсть, i нiщо в тобi вже не живе, крiм заповненого страхом, немов раковою пухлиною, мозку.
Офiцер нервово викидав книжки на землю i врештi витягнув важкий, у бруднiй шматинi згорток. Вiн переможно потряс ним у руцi й, процiдивши крiзь зуби «партiзан», розгорнув…
І я побачив i обм’як: австрiйський наган враз перемiнився – бо пожалiв мене Господь – у зв’язку кiнських пiдкiв. Я й не знаю, куди подiвся тодi мiй переляк; на його мiсце влилася незмiрна втiха: це ж пiдкови для Росiнанти, сповнилась моя мрiя! І я, геть забувши про смерть, яка секунду тому була такою очевидною, прокричав офiцеровi до очей: «Das ist f?r Pferd, f?r mein Pferd»[3 - Це для коня, для мого коня! (Нiм.
А тодi на горбi, за яким розпочинався Трач, з’явився сам Бог: вiн був сивоголовий, з маленькими вусиками i мав обличчя мого батька.
Батько статечно зiйшов униз i пояснив офiцеровi по-нiмецьки, що я його син i вертаюся з Коломиi, бо навчання в гiмназii, звiсно, припинилося.
Я загорнувся в суху верету й заснув у сiнi, навiть не пчихнувши. А на другий день, коли мадяри вийшли з села, вернувся Нусько – сам, без коня i без воза: утiк посеред ночi з мадярського обозу, який прямував до кордону й не мав жодного намiру зупинятися в Микитинцях.
Я кинувся йому на шию, вперше вiдчувши кровний зв’язок мiж нами обома.









