На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мандрівки близькі і далекі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мандрівки близькі і далекі

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Мандрівки близькі і далекі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мандрівки близькі і далекі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії.
Видання «Мандрівки близькі і далекі» містить дві книги спогадів: «Мандрівки близькі і далекі» та «На марґінесі», написаних Романом Іваничуком протягом 1991–1999 років. У першій письменник згадує про своє дитинство у селі Трач на Прикарпатті, про чарівну природу цього краю; про свого батька – сільського вчителя; бабусю, в якої із трьох синів вижив лише один; про брата Євгена, котрий ціле десятиліття прожив у пеклі лєнінсько-сталінських концтаборів; про свої надії на незалежність України…
Друга книга спогадів «На марґінесі» складається з п’яти зшитків, в ній Р. Іваничук звернувся до своїх не реалізованих раніше задумів, умістив відповіді на запитання журналістів та листи.
📚 Читайте "Мандрівки близькі і далекі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мандрівки близькі і далекі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Сивко щируеться для свого господаря – летить, вигинаючи хребет, вiн ще не знае, що цей добрий i люблячий фiрман зажене його мало не до смертi на початку нiмецько-польськоi вiйни, щоб не реквiзували – хай краще нiкому не дiстанеться, нiж мае служити окупантам, та кiнь таки вижив, i батько потiм не раз клав його морду собi на плече, дивився йому в очi й просив прощення… Та до цього ще далеко: скороход Сивко витягае довгу, мов у лебедя, шию i чвалуе все швидше; на закрутах залубнями заносить аж до фоси, радiсно тодi скрикують позаду сестра i брат – це ж так цiкаво – перекинутися в перину снiгу, а вiдтак виборсуватися з пуху й чiплятися саней в шаленому нестримi, та править упряжкою досвiдчений фiрман: виструнчуються полози, мов двi стрiли, й полишають за собою спресований слiд, що виблискуе до мiсяця; я тулюся на передку до батька, скрикую раз у раз вiд захвату й благаю, мов Фаетон Феба, дати хоч на хвильку вiжки в руки, проте обачнiший за Феба батько править сам – i ми занурюемося в темiнь розколядованоi ночi.
Бабуся нас чекае. Вона весь вiк виглядае своiх трьох синiв. Передовсiм найстаршого, улюбленця Михайла, за яким божеволiла, коли його асентерували до вiйська на початку Першоi свiтовоi вiйни; розум тратила з жалю, бо ж твердила водно сiльська вчителька Юлiя Шубертiвна, що виросте з Михася великий чоловiк, а тут: куля ж не вибирае, впасти може наймудрiший у селi хлопець, в найбiднiшiй хатi народжений. Гарну поставу мав Михайло i здiбностi до науки неабиякi, вчився у Львiвському унiверситетi – i от забрали, тiльки його й бачила бабуся.
Бабуся водно допитувалася, чому бiльше немае фотографiй, i батько щось там iй пояснював: мовляв, виконуе Михайло вельми секретнi державнi роботи, а тому нi сфотографуватися, нi на урльоп приiхати не може.









