На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мандрівки близькі і далекі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мандрівки близькі і далекі

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Мандрівки близькі і далекі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мандрівки близькі і далекі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії.
Видання «Мандрівки близькі і далекі» містить дві книги спогадів: «Мандрівки близькі і далекі» та «На марґінесі», написаних Романом Іваничуком протягом 1991–1999 років. У першій письменник згадує про своє дитинство у селі Трач на Прикарпатті, про чарівну природу цього краю; про свого батька – сільського вчителя; бабусю, в якої із трьох синів вижив лише один; про брата Євгена, котрий ціле десятиліття прожив у пеклі лєнінсько-сталінських концтаборів; про свої надії на незалежність України…
Друга книга спогадів «На марґінесі» складається з п’яти зшитків, в ній Р. Іваничук звернувся до своїх не реалізованих раніше задумів, умістив відповіді на запитання журналістів та листи.
📚 Читайте "Мандрівки близькі і далекі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мандрівки близькі і далекі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мендор, художне оформлення, 2020
Мандрiвки близькi i далекi
1
…І ось коли набубнявiла вiд холоду святвечiрня зiрка, стрiмко розiтнувши замерзлу повiнь неба, немов випущена iз пращi вогненна куля, досягне серпа мiсяця, який пiд Рiздво доконче висне на небосхилi, сповiщаючи мир, – досягне i стане в його пiвколi подобою агарянського герба, наш батько, натхнений магiею рiздвяноi мiстерii, вийде з-за святкового столу, звелить матерi зав’язати в бiлий рантух мисочку з кутею та пригорщу пахучих балабух й ласкавим помахом руки зжене нас, наiджених, притихлих i вже сонних, немов горобенят з купи намолоченоi пшеницi, й тодi ми, полишаючи на всю нiч солодку втому дiдуховi, що захропiв на покутi, випурхуемо iз своiх сiдал, вчувши нарештi батькове заповiтне: «Їдемо з кутею до бабусi!»
Бабуся, батькова мати, живе в Пилипах – нудному й неколоритному селi, що мрiе в надпрутськiй низовинi за п’ять-шiсть кiлометрiв вiд замаеного лiсами, здибленого на горбах й поритого глибокими iзворами мого Трача; дорога до бабусi здаеться менi незмiрно довгою, безмежною й тому такою заманливою: гай-гай, я аж потiм, через гони лiт, збагнув, що була та дорога довжиною в життя, на початку якоi стояв хлопчик-пуп’янок, а на кiнцi ii – старенька жiнка, котрiй нiхто вже лiт не рахував.
Запряжений у хомут, гостромордий, широкогрудий Сивко радiсно форкае, чуючи дорогу; нашорошивши вуха, вiн косуе оком на фiрмана – мого батька, рветься, терпужиться, роздутих його нiздрiв чiпляеться iнiй, шкiра на ньому брижиться вiд холоду, Сивко пориваеться бiгти, щоб зiгрiтися, й, почувши нарештi легке «вйо!», рвiйно рушае з копит, мчить щораз то швидше й шаленiше, i я вiдчуваю нi з чим не зрiвнянну радiсть руху.









