Маленькі чоловіки

Але тiтка Джо зупинила ii.

– Стривай-но, – сказала вона. – Вершки знадобляться тобi для яблучного пирога, який готуватиметься пiзнiше. Дай iм гарненько настоятися, а доти не чiпай.

– Хiба я пектиму пирiг? – вигукнула Дейзi, не вiрячи, що ii чекае таке щастя.

– Так, i якщо твоя плита пече добре, то в нас буде навiть два пироги: один з яблуками, а другий – з варенням, – вiдповiла тiтка Джо, яка теж захопилася цiею грою.

– Що ж менi тепер робити? – запитала Дейзi, згораючи вiд нетерпiння якнайшвидше почати куховарство.

– Закрий нижню в’юшку бiля плити, щоб все тепло пiшло в духовку. Вiдтак вимий руки, дiстань борошно, цукор, сiль, масло й корицю. Подивися, чи чиста дошка для тiста, й почисть яблуко.

Дейзi виконала все це так вправно й обережно, як це взагалi можливо для такоi молодюсiнькоi й недосвiдченоi кухарки.

– Я, щиро кажучи, точно не знаю, як визначити пропорцii масла й борошна для таких маленьких пирiжкiв, – серйозно сказала тiтка Джо, з усмiшкою поглядаючи на розкладенi на столi припаси.

 – Нiчого не вдiеш, доведеться пекти навмання. Якщо в перший раз не вийде, постараемося, щоб вдалося наступного. Насип повний кухлик борошна, додай щiпку солi й трохи масла. Пам’ятай, що спочатку потрiбно класти все сухе, а потiм вже додавати рiдину, так краще розмiшуеться.

– Так, я знаю. Я бачила, як Ейзi робить тiсто. А чи потрiбно помазати маслом пательнi? Вона завжди з цього починае.

– Намаж, – схвально сказала тiтка Джо. – Гадаю, з тебе вийде чудова куховарка – так спритно ти все робиш.

Тепер додай холодноi води, тiльки щоб змочити борошно. Посип борошна на дошку, поклади на неi тiсто, гарненько помiси й розкачай. Ось так. Тепер поклади на нього кiлька шматочкiв масла, загорни й знову розкачай. Не потрiбно робити тiсто занадто жирним, а то у твоiх ляльок засмутиться шлунок.

Розсмiявшись, Дейзi додала масла й почала розрiвнювати тiсто своею маленькою качалкою. Потiм вiдрiзала вiд нього два шматки, розкачала iх так, що вийшли два коржики, поклала на один з них нарiзане скибочками яблуко, не економлячи, посипала цукром i корицею та обережно накрила iншим коржиком.

– Менi завжди хотiлося надрiзати пирiжки по колу, – сказала вона, – але Ейзi нiколи менi не дозволяла. Як добре куховарити так, як хочеться самiй!

І, схопивши ножик, почала надрiзати пирiжок, який лежав на пательнi, яку вона тримала на долонi.

У будь-якоi, навiть найкращоi куховарки може трапитися бiда. Не уникла цього й Саллi.