На березі Хозарського моря

Баку, мiсто з невисокими узгiр’ями, мае форму амфiтеатру, i найгарнiше в старому мiстi – те, що одночасно з одного боку видно море, а з iншого – три урбанiстичнi перспективи, три архiтектурнi сходинки: найстарiшi, тодi сучаснi, i врештi погляд спиняеться на ультрамодерних хмарочосах. Все творить iерархiчну гармонiю краевиду i будiвель. Нiчого не випирае, не муляе око – лише перетiкае з одного в iнше.

Що буде в майбутньому – не знаю. Вiд футуристичних проектiв, котрi можна побачити в Інтернетi, забивае подих. Мешканцi мiста кажуть, що майбутне, за великим рахунком, почалося, i якщо, примiром, упродовж мiсяця вони не бували у котромусь кварталi, то вже не можуть упiзнати власне мiсто.

У Баку я, власне, була не стiльки на «Євробаченнi», скiльки вiдвiдала квiтучу краiну в ii золотий вiк. Найбiльший подарунок, який лише може отримати турист.

А подарунки ще тiльки починалися…

*?*?*

Азербайджан – це географiчно-геологiчно- клiматична божевiльня, а не краiна! З одинадцяти клiматичних областей, вiдомих на земнiй кулi, ця краiна мае на своiй порiвняно невеличкiй територii дев’ять! Округи Баку i власне Хозарсько-Каспiйське море лежать на 27 метрiв нижче свiтового рiвня, а найвищий пiк кавказького масиву в Азербайджанi становить 4400 метрiв! Є тут i напiвпустелi, е пашi, озера, скам’янiлi рiчки, пляжi, вулкани, березовi пiдлiски, нацiональнi парки аномальних розмiрiв, неосяжнi палеолiтськi родовища, термальнi джерела, нафта – скiльки душа забажае, едемськi представники флори i фауни.

Я iхала сюди, маючи на метi привезти Павичу камiнцi з Хозарii, котра лише завдяки топонiму, назвi моря – Хозар денiзi — береже спомин про зниклих хозар, а зiткнулася iз кам’яними структурами, що бережуть пам’ять про зародження планети i появу цивiлiзацii. Я iхала дивитись гламурне «Євробачення», а зазнала геологiчного шоку.

Краiну характеризуе ii тло. Це iстина, котрою ми часто нехтуемо.

Пейзаж звабливого пекла

Гобустан – гiгантська територiя неподалiк Баку. Вiн належить до спадщини ЮНЕСКО. Культурного та геологiчного. Йдеться про терени нереальних, позаземних скель, пустелi, чудеснi напiвгористi рiвнини, сплюснутi вулкани, що випльовують гейзери грязюки, i тисячi наскельних малюнкiв праiсторичних людей. Ця мистецька резервацiя просто неба змусила мене занiмiти.