Щось більше за нас

– Та я ж у цю кишеню поклав, – розумнiше трохи промовив Семен i глянув на Ілька, який пильно заглядав пiд стiл, пiднiмав пляшки на столi й озиравсь навкруги.

– Це ж оцей витягнув у нього! – обмацавши, обшукавши всього Семена, крикнула жiнка й показала на Ілька. Ілько блиснув очима, встав i взяв з столу картуза.

– Нi, господiн, пiдождiть трохи, – схопив його за руку Семен, – я той…

– Іди пiд три чорти, мурло! Не бачив я твоiх грошей.

У пивнiй стихло, i коло Семена поставало вже декiлька дядькiв.

– Люди добрi! – скрикнула жiнка. – Ви ж бачили, що вони пили вдвох. Там же всi грошi…

– Ви, Ілько, послушайте, – затурбувався Мошко, – може, ежелi ви взялi… Мiне какое дело, нехай мiне за пиво… Я в палiцiя…

– Та якого вам чорта! – повертаючись iти, крикнув Ілько. – Не бачив я нiяких грошей. У нього iх i не було.

– Брешеш, собачий сину, брешеш! Були! Ти сам бачив iх, цей йолоп тобi ж i показував! – закричала жiнка.

– Оддай грошi! – тихо, але виразно промовив Семен.

Ілько здвигнув плечима, всмiхнувся, глянув на дядькiв, що мовчки i суворо дивились на це, i повернувся.

– Нет, позвольте, – викрикнув Мошко й ухвативсь за Ілька, – так нiдзя… Дай мiне за пиво… Хае, бiгай за палiцейським!

– Оддай грошi! – зробивши кiлька ступнiв до Ілька, процiдив Семен i зцiпив зуби.

– Авжеж, оддай… Що ж це!.. – почулось мiж дядьками.

Ілько сiпнув руку, крутнув Мошком i ступив до дверей.

– Оддай грошi!! – заревiв Семен i кинувся на Ілька з пiднятим кулаком.

Ілько повернувсь, одхиливсь, як дикий звiр наскочив на Семена й повалив його на стiл, зi страшною силою опускаючи кулаки на голову, живiт, груди. Жiнка крикнула й кинулась до них, але зараз же одлетiла i впала пiд стiл, обливаючись кров’ю; посунулись, було, дехто з гурту, але теж деякi полетiли на лави, а деякi самi поховались од страху, глянувши тiльки на червоного, страшного, з пiною на губах Ілька.

– Повбиваю!! – хрипло крикнув вiн, блискаючи очима й хапаючи рукою з столу пляшку.

– Тепер бийте його!! – крикнув Мошко, вискакуючи з-за Ілька й держачи його за ноги.

З криком кинулись усi на Ілька, насiли i… пiднялись разом iз ним.

– Держiте, держiте! Я одберу у його деньгi!.. Вот онi! – вискакуючи з гурту, крикнув Мошко i помахав червоною хусткою. Жiнка з обмазаним кров’ю лицем i синiй, побитий Семен зараз же кинулись до нього.