Щось більше за нас

Зiм’явши «черкеса» i всю одежу, передягшися в студентський сюртук, вiн схопив «черкеса», книжки, що лежали купами на столi, замотав iх у якесь лахмiття, що лежало на скринi, i засунув далеко пiд лiжко. Потiм кинув туди бриля, шапку, пошукав ще дечого очима i, не знайшовши нiчого бiльше, тяжко зiтхнув i пiшов у залу, з котроi чути були знайомi голоси товаришiв.

– О! Ось i вiн! – пiднялись зараз же всi, як тiльки вiн увiйшов.

– А ми, брат, за тобою, – почав Петя Лампаднiков, як тiльки першi привiти скiнчились i всi трохи заспокоiлись.

– Це куди? – спитав Вася, не розумiючи.

– Прямiсiнько в Киiв! Скучили вже за тобою! Та й тобi, я думаю, тут невесело.

– Нi, нiчого, – криво всмiхнувся Вася i поспiшив спитати:

– Ви вже давно приiхали?

– Нi, з годину, не бiльше! Так поiдеш?!

– Та що ти, Бог з тобою! – засмiявся Вася. – Не вспiв приiхати, вже й знов iхати! Ти все той самий!

– Ну, а що ж? Навiщо мiнятися?

– Е, а наш Вася вмiе! – засмiялась Вiра Андрiiвна.

– Як? – ввiчливо нахилився до неi Петя.

– Мамо! – суворо перебив Вася. – Чи не можна обiйтись без усяких коментарiiв?

– А! Закохався? – так буцiм нiчого не знаючи, засмiявся Петя i моргнув Вiрi Андрiiвнi. – Ну, ми тебе, нехай коханка вибачае, вiдсiль витягнемо! Це вже як хочеш!

– Нi, я не поiду нiкуди! – твердо одвiтив Вася.

– У нього тепер iдеi, вiн книжечки роздае, – знов умiшалась Вiра Андрiiвна.

– Мамо! – гримнув Вася, зчервонiвши весь. – Я вас прошу, не зачiпайте об цiм розмови! Як хочете, щоб я сидiв тут, не зачiпайте цього! Я вже сказав вам своi погляди на це i годi! Хоч би тут саме пекло пiшло проти мене, хоч би з цього нiколи нiчого не вийшло, я не кину, от що! І нiкуди звiдсiль не поiду! А тепер гайда краще в столову, та нехай гостi з дороги закусять, – додав вiн спокiйнiше, i всi мовчки повставали й пiшли за ним.

– Нiчого, ми його зламаемо, – шепнув Петя Вiрi Андрiiвнi. – Дайте часу!

– Будьте ласкавi, я вам буду дуже дякувати.

– Будьте спокiйнi! Тiльки ви менi пiдсобляйте!

– О, з великою охотою!

І ламання почалось. Перш усього Петя попрохав «випити з дороги» i присилував Васю чокнутися з ним.