На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повість про Ґендзі. Книга II» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повість про Ґендзі. Книга II

Автор
Дата выхода
11 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повість про Ґендзі. Книга II" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повість про Ґендзі. Книга II" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Мурасакі Сікібу) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
📚 Читайте "Повість про Ґендзі. Книга II" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повість про Ґендзі. Книга II", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Югiрi, син Великого мiнiстра, мимоволi нарiкав: «Чому це я мушу гибiти над науковими трактатами, а не розважатися разом з усiма?»
Коли виконували музику до танцю «Спiв весняного солов’я», згадалося те давне, за часiв iмператора Кiрiцубо, Свято вишневого цвiту. «Чи пощастить менi ще раз побачити щось подiбне?» – зiтхнув колишнiй Імператор, i зворушений Гендзi поринув думками в минуле. Коли замовкла музика, вiн пiднiс колишньому Імператору чашу з вином:
«Спiвають солов’i
Так само, як колись,
В тi давнi днi,
Та ми пiд тiнню вишень
Уже не тi…»
І от що вiдповiв колишнiй Імператор:
«Далеко звiдси до столицi,
Так, що не видно ii стiн
За туманом густим,
Але й тут про весну
Сповiстив соловей…»
Сказанi слова були яскравими й глибоко змiстовними.
«Голоси флейт
Звучать по-давньому,
Як у часи минулi.
І солов’i в цей день
Так само, як колись, спiвають».
Узявши передану чашу, Імператор вимовив з незрiвнянною гiднiстю:
«Якщо спiвають солов’i,
Перелiтаючи помiж гiлками,
І голосом тужливим згадують минуле,
То, видно, зараз цвiт вишневий
Не такий яскравий, як колись».
Оскiльки церемонiя того дня мала скорiше приватний, нiж офiцiйний, характер, то не всi продекламували свого вiрша, а дехто вважав, що не все iз сказаного варто записувати…
Музиканти розмiстилися вiддалiк, i iхньоi музики майже не було чути, а тому Імператор велiв принести струннi iнструменти й роздати гостям.
Хоча стояла вже пiзня нiч, але при такiй нагодi не вiдвiдати Великоi iмператрицi[27 - Тобто колишньоi нього Кокiден, головноi дружини покiйного iмператора Кiрiцубо й матерi Судзаку, iмператора на спочинку.] було б нечемно, i тому Імператор перед вiд’iздом додому в супроводi Гендзi попрямував до неi. Вона зустрiла iх з неприхованою радiстю.





