На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повість про Ґендзі. Книга II» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повість про Ґендзі. Книга II

Автор
Дата выхода
11 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повість про Ґендзі. Книга II" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повість про Ґендзі. Книга II" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Мурасакі Сікібу) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
📚 Читайте "Повість про Ґендзі. Книга II" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повість про Ґендзі. Книга II", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хоча його голос здався дiвчинi юним i вельми приемним, вона не змогла вгадати, хто це, i зовсiм розгубилася. Але саме тодi увiйшли заклопотанi служницi, щоб ще раз попудрити ii обличчя, i невдоволений Югiрi пiшов.
Соромлячись свого зеленого вбрання, вiн перебував у пригнiченому станi й не показувався в Імператорському палацi, однак сьогоднi поiхав туди, оскiльки на святi Госецi дозволялося приходити в носi будь-якого кольору. Попри майже дитячий вiк Югiрi здавався старшим для своiх рокiв i тримався досить упевнено.
Пiд час виступу в Імператорському палацi з нагоди свята Нового врожаю танцiвницi показали якнайкраще все, на що здатнi, i важко було комусь iз них вiддати перевагу. Однак особливоi похвали заслужили дiвчата з дому Гендзi й Адзецi-но дайнагона. Обидвi були прекраснi, але, здаеться, дочка Коремiцу все-таки перевершувала суперницю. Напевне, придворнi навперебiй хвалили ii за юну чарiвну вроду й ошатний по-сучасному модний одяг, який нiчим не видавав низького походження Коремiцу, ii батька.
«Напевне, юна дiва
З вiком споважнiла,
Бо й друг ii колишнiй,
Що бачив, як увись злiтали
Небеснi рукава ii, теж постарiв…»
Жiнку, ясна рiч, зворушило те, що, перебираючи в пам’ятi минулi мiсяцi й роки, Гендзi не стримав своiх почуттiв i написав цього листа, який, на жаль, нiчого iй не обiцяв.
«Вiд Ваших слiв
Менi здалося, немов сьогоднi
Сонячне промiння
Розтопило iнiй
На рукавах моiх…»
Вона вибрала синюватий вiзерунчастий, як одяг танцiвниць Госецi, папiр i, змiнивши до невпiзнання свiй почерк, написала кiлька стовпцiв витонченим скорописом, переходячи вiд густо-чорноi до зовсiм блiдоi, ледве помiтноi оком, тональностi тушi.
Югiрi, син Гендзi, зачарований красою юноi танцiвницi, дочки Коремiцу, палав таемним бажанням знову побачити ii, але вона, уникаючи зближення з ним, трималася осторонь, а тому йому, ще надто боязкому, довелося тiльки зiтхати.





