Смарагдове місто Країни Оз

– А ось так! Адже ви в чарiвнiй краiнi, i не в гостях, а назавжди!

VI

Гуф вiдвiдуе фанаберiв

Новоспечений Генерал армii номiв прекрасно розумiв, що в разi невдачi його чекае неминуча загибель, проте старому лиходiевi так кортiло помститися всiм жителям Краiни Оз за iхню доброту, що вiн зовсiм не думав про небезпеку. Чинити лихо було його улюбленим заняттям, тож вiн сподiвався за допомогою хитрощiв i обману домогтися свого, але задля обережностi вирiшив не перти напролом, а грунтовно пiдготуватися до атаки на такого серйозного противника, як Озма.

Гори, пiд якими розкинулося Пiдземне Царство, лежали на пiвночi Земель Надвечiр’я, а сама Земля Надвечiр’я – вiдразу за Згубною Пустелею, на заходi вiд Краiни Оз. Король Номiв задумав прорити пiдземний хiд не тiльки пiд пустелею, а й пiд Краiною Моргунiв, до самого Смарагдового мiста, щоб Моргуни не помiтили навали i не попередили Озму, зiпсувавши всю справу. Король мрiяв заскочити жителiв Смарагдового мiста зненацька, поневолити iх, а потiм розправитися з iншими мешканцями краiни.

І ось вже тисячi номiв-землекопiв день i нiч риють пiдземний тунель. Працюють швидко – адже номи звикли жити пiд землею.

А генерал Гуф тим часом сам-один вiдправився до фанаберiв. Фанабери – дивовижний народ. Живуть вони в горах, неподалiк вiд Земель Надвечiр’я. Тiла у них величезнi, м’язистi, сильнi, а ось голови – малюсiнькi, наче круглий набалдашник парасольки чи палички. Зрозумiло, в таких мiнiатюрних голiвках мiсця для мiзкiв майже не залишаеться, i, щоб приховати цю ганебну обставину, фанабери, якi були вельми стурбованi своею зовнiшнiстю, вирiшили зробити собi фальшивi голови.

Така голова зазвичай виготовлялася з картону i одягалася поверх справжньоi. Замiсть волосся наклеювали овечу вовну, забарвлену в найнесподiванiшi кольори: рожевий, зелений, бузковий, а то i в кiлька кольорiв одночасно. Обличчя кожен фанабер розфарбовував на власний смак. Тож, очевидно, через цю жахливу строкатiсть iх i прозвали фанаберами, тобто «химерними», «ексцентричними».

Вождь Фанаберiв очолив краiну не тому, що був розумнiший за iнших, а тiльки завдяки своiй безогляднiй жорстокостi. Та й загалом фанабери мали погану репутацiю в казковому свiтi. Їх вважали невиправними задираками й забiяками, тож намагалися з ними не зв’язуватися. Сильнi, але дурнi, фанабери, зчинивши бiйку, нiяк не могли зупинитися, навiть тодi, коли перемогою вже не пахло.