На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Енн із Ейвонлі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Детская проза. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Енн із Ейвонлі

Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Енн із Ейвонлі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Енн із Ейвонлі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Люси Мод Монтгомери) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Енн із Ейвонлі» канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері (1874–1942) – продовження історії про дівчинку із Зелених Дахів. Шістнадцятилітня Енн Ширлі зайнята цілком дорослими справами: вчителює в місцевій школі, допомагає Маріллі впоратися з господарством і вихованням нових мешканців Зелених Дахів – маленьких двійнят Деві й Дори.
Дівчина та її друзі мріють про цікаве й щасливе майбутнє, розмірковують про доросле життя. Енн прагне продовжувати навчання в університеті й сподівається нарешті зустріти кохання. Однак вона і не підозрює, що її обранець зовсім поруч.
📚 Читайте "Енн із Ейвонлі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Енн із Ейвонлі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чай вже був готовий, коли прийшла Марiлла, у камiнi весело потрiскував вогонь, на столi красувалася ваза з букетом iз засушеноi папоротi й кленового листя, а в повiтрi витав приемний аромат тостiв з шинкою. Але незважаючи на це, Марiлла одразу ж, глибоко зiтхнувши, впала у свое крiсло.
– Тебе непокоять очi? Чи голова болить? – схвильовано запитала Енн.
– Нi. Я просто втомлена… i стурбована. Йдеться про Мерi й тих дiтей… Мерi гiршае… i вона довго не протримаеться. А що ж до тих двiйнят, то я й не знаю, що з ними буде.
– А вiд iхнього дядька звiсток не було?
– Так, вiн надiслав Мерi листа. Вiн працюе на лiсозаготiвельному пунктi й живе там у якiйсь «халупi», що б це не означало. У будь-якому разi вiн каже, що не зможе взяти дiтей до себе, мабуть, аж до весни. Тодi вiн збираеться одружитись i матиме дiм, в який можна буде iх забрати. Та вiн каже, що вона мае попросити когось iз сусiдiв взяти iх до себе на зиму. Мерi ж бiдкаеться, що й насмiлитися не може звертатися до когось iз них, адже вона нiколи добре не ладнала з iст-графтонцями, i це факт.
– О! – плеснула в долонi Енн, сповнена радiсного збудження. – Ти ж, певна рiч, зробиш це, Марiлло, чи не так?
– Я ще не вирiшила, що робити. – доволi кисло вiдказала Марiлла. – Я не кваплюся з прийняттям рiшень так, як ти, Енн.
У Марiлли було уявлення, що вiд двiйнят клопотiв удвiчi бiльше, нiж вiд однiеi дитини.
– Із двiйнятами дуже цiкаво… принаймнi з одною парою, – сказала Енн. Лише коли iх стае двi або три пари, це стае одноманiтною справою. А ще, думаю, для тебе дуже добре буде мати когось, хто б тебе розважив, поки я буду в школi.
– Не думаю, що з ними в мене буде багато розваг… бiльше турбот i клопотiв, я б сказала. Це б не було так ризиковано, якби iм було хоча б стiльки рокiв, скiльки було тобi, коли я взяла тебе до себе. Дора ще нiчого – вона здаеться милою й спокiйною. А от Девi – ще той розбишака.
Енн обожнювала дiтей i щиро шкодувала двiйнят Кiт. Спогади про власне нещасливе дитинство досi були дуже яскравими в ii пам’ятi.










