Рілла з Інглсайду

Нi, панi лiкарко, люба, я знаю свое мiсце, але не дозволю Вам так говорити про Рiллу. Послухайте тiльки, панi Маршал Елiот.

У Сьюзан з’явився шанс вiдповiсти паннi Корнелii на ii втручання в особисте життя дiтей. Вона зi смаком прочитала уривок.

– Мiллер Дуглас вирiшив не iхати на Захiд. Вiн каже, що старий Острiв Принца Едуарда для нього цiлком гарне мiсце, тож вiн продовжуватиме господарювати на фермi пiсля своеi тiтки панi Алек Девiс.

Сьюзан пильно поглянула на панну Корнелiю.

– Я чула, панi Маршал Елiот, що Мiллер женихаеться до Мерi Венс.

Пострiл влучив паннi Корнелii просто в серце. Їi миловидне обличчя почервонiло.

– Я не дозволю Мiллеру Дугласу вештатися навколо Мерi, – чiтко вимовила вона. – Вiн з бiдноi сiм’i. Його батько був таким собi вигнанцем родини Дугласiв… Вони нiколи насправдi не зважали на нього… його мама з тих жахливих Дiллiонсiв з Гарбоу Гед.

– Здаеться, я чула, панi Маршал Елiот, що батькiв самоi Мерi Венс не можна назвати аристократами.

– Мерi Венс добре виховали, вона кмiтлива, розумна, здiбна дiвчинка, – вiдповiла таким же тоном панна Корнелiя.

– Ну, думаю, не варто Вам хвилюватися, панi Маршал Елiот, адже панi Алек Девiс, як i Ви, проти. Каже, ii небiж нiколи не вiзьме собi за дружину невiдому дiвчину, як Мерi Венс.

Сьюзан повернулася до попередньоi теми, вiдчуваючи, що отримала перевагу в цiй словеснiй сутичцi й прочитала ще одну «нотатку».

– Радi повiдомити, що панна Олiвер залишаеться викладати ще на один рiк. Панна Олiвер проведе ще одну чесно зароблену вiдпустку вдома в Лоубрiджi.

– Я така рада, що Гертруда залишиться, – зауважила панi Блайт. – Ми б дуже за нею сумували. Вона так гарно впливае на Рiллу, яка на неi готова молитися. Вони подруги, не зважаючи на рiзницю у вiцi.

– Я нiби чула, що вона збираеться вийти замiж?

– Схоже, про це говорили, але, як я розумiю, весiлля вiдклали на рiк.

– Хто ж цей молодик?

– Роберт Грант. Молодий юрист з Шарлоттауна. Сподiваюся, Гертруда буде щаслива. У неi було сумне й таке гiрке життя, а вона сприймае все так близько до серця. Їi перший наречений помер, вона залишилася практично сама у свiтi. Новий коханий увiйшов до ii життя, наче справжне диво, у яке вона досi не наважуеться повiрити. Коли весiлля довелося перенести, вона була у вiдчаi, хоча то не провина пана Гранта.