На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання

Автор
Дата выхода
06 июля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Кафка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Франца Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники та «Лист батькові», в якому відобразив свої вельми складні стосунки з батьком. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися.
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Вирок», «Перетворення», «Голодомайстер» та ін.), що також увійшли до цього видання, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань – люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти…
На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
📚 Читайте "Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
) П’ятниця
Тобi неодмiнно треба знати, Мiлено, люблю я тебе, ти знову i знову ставиш менi це важке запитання, але як на нього вiдповiсти в листi (хай це навiть i останнiй недiльний лист)? Ось коли ми незабаром побачимося, я тобi напевно це скажу (якщо не вiдмовить голос).
Тiльки не пиши бiльше про поiздку до Вiдня; я не приiду, але кожною згадкою про це ти немов пiдносиш язичок полум’я до моеi оголеноi шкiри, полум’я вже перетворилося на маленьке багаття, воно не згасае, а горить рiвно, ба – навiть розгораеться.
Цих квiтiв, що ти отримала, менi дуже шкода. Через жаль я навiть не змiг розiбрати, що це за квiти. Тим-то вони тепер стоять у твоiй кiмнатi. Якби я i справдi був шафою, то серед бiлого дня взяв би i висунувся геть iз кiмнати. Так i стояв би в передпокоi – принаймнi доти, доки вони не зав’януть. Нi, це недобре. І все так далеко – хоча ручка твоiх дверей так само близько у мене перед очима, як оцей каламар.
Звичайно, у мене е твоя вчорашня, нi, позавчорашня телеграма, але квiти i тодi ще стояли живi.
Не можу позбутися цих квiтiв. Кернтнерштрассе – ах, це вже щось примарне, сон, мрiя, примарилося нiчного дня, – а квiти реальнi, вони заповнили всю вазу (ти говориш: nаruc[92 - Обiйми (чес.
Чому ти сумна? Що-небудь трапилося? І ти менi нiчого не кажеш? Нi, це неможливо.
Ти питаеш про Макса, але вiн же давно тобi вiдповiв, я, щоправда, не знаю що, але в недiлю вiн при менi опустив лист. А мiй недiльний лист ти отримала?
Учора був украй неспокiйний день, не болiсно неспокiйний, а просто неспокiйний, – можливо, наступного разу я про це розповiм.










