Жак-фаталіст і його пан

Ви вихваляли мою попередницю, щоб мене принизити; зневажали звичаi, що вона вивела, й закони, що вона iх скасувала, а я визнала за потрiбне вiдновити; пiдбурювали всю громаду; порушували правила, чинили розбрат у душах, нехтували всiма обов'язками, примушували мене карати вас i карати тих, кого ви звели, – це менi найтяжче. Я могла б ужити проти вас жорстокiших заходiв, але пожалiла вас, гадала, що ви отямитесь, навернетесь до мене душею; ви цього не зробили. У вашому розумi щось недобре дiеться, у вас е якiсь намiри.

– Я сказала ii вам.

– Я зараз пiду, бiйтеся мого повернення. Я сiдаю i даю вам хвилину на роздум… Вашi папери, коли вони е…

– У мене iх немае.

– Або присяга, що в них була тiльки ваша сповiдь.

– Я не можу присягатися…

Вона хвилину помовчала, потiм вийшла й повернулася з чотирма своiми фаворитками.

Я кинулася iм до нiг, благала iхнього милосердя. Вони кричали всi разом:

– Нiякого милосердя, панiматко, не давайте зворушити себе – хай вiддасть папери або йде з миром.[22 - Жорстока двозначнiсть: слово «мир» (лат. pax, фр. раiх) означае також в'язницю в католицьких монастирях.]

Я обiймала то тiй, то тiй колiна, казала iм, називаючи iх на ймення:

– Сестро Агнесо, сестро Жулi, що я зробила вам? Чому ви пiдбурюете настоятельку проти мене? Хiба я так робила? Скiльки разiв просила я за вас, ви позабували це… Ви помиляетесь, а не я.

Настоятелька незворушно дивилася на мене й казала:

– Дай твоi папери, негiднице, або скажи, що в них було.

– Панiматко, – казали вони, – годi ii просити! Ви занадто добра, ви не знаете ii – це непокiрна душа, приборкати ii можна тiльки крайнiми заходами. Вона сама вас до цього призводить, тим гiрше для неi!

– Панiматко, – казала я iй, – я не зробила нiчого, що могло б образити Бога й людей, присягаюсь на тому.

– Це не та присяга, якоi я хочу.

– Вона написала на нас, на вас якусь заяву вiкарiевi, архiепископовi. Бог знае, як вона змалювала монастирськi порядки, а поганому легко вiри дiймають. Панiматко, треба присоромити цю тварюку, щоб вона нам лиха не наробила!

– Бачите, сестро Сюзанно… – додала настоятелька.