Жак-фаталіст і його пан

Це жива й пристрасна жiнка iз сильними та слабкими рисами своеi натури. Автор не втручаеться в долю героiнi та намагаеться уникати прямого вираження авторськоi iдеi. Вiн розкривае психологiю бунтiвноi душi, примушеноi до чернецтва дiвчини, яка надiлена волею й смiливiстю, але вiн не приписуе iй своiх думок фiлософа-просвiтника про релiгiю, свободу, суспiльну мораль. Саме художне дослiдження iндивiдуальноi долi Сюзанни Сiмонен приводить до висновку про нелюдськi обставини та духовне рабство, серед яких вона змушена жити.

Свое ставлення до дiалектики суспiльноi природи людини Дiдро виразив в iншому прозовому шедеврi – дiалогiчнiй повiстi «Небiж Рамо». Покищо цей твiр залишаеться нерозгаданим до кiнця. Це книга з невiдомою творчою iсторiею. У широкому листуваннi Дiдро, а також в багатiй мемуарнiй лiтературi доби й досi не знайдено жодного посилання на час написання цього твору. Ретельне дослiдження оригiналу рукопису, згадки в текстi про персонали' та подii дозволяють зробити висновок, що перший варiант «Небожа Рамо» було написано в 1761 роцi, але останнi авторськi правки було зроблено за два роки до смертi Дiдро.

Не менш складною була й iсторiя публiкацii «Небожа Рамо». Уперше книга побачила свiт у 1804 роцi нiмецькою мовою в перекладi Гете. З оригiналом рукопису французи ознайомились тiльки у 1891 роцi, коли вiн був опублiкований бiблiографом Жоржем Монвалем. Копiя, надана видавцям у 1823 роцi дочкою Дiдро, маркiзою де Вандель, мала численнi пропуски та неточностi.

Досi не визначена й жанрова природа цього твору. Сам автор називав свiй дiалог сатирою в античному розумiннi цього термiна[5 - Сатира (вiд лат. повний, рясний) – лiтературний жанр римського походження, де повчальна тема поеднуеться з полемiчно-критичними тенденцiями.У «Небожi Рамо» Дiдро бере собi за взiрець «Сатири» Горацiя (або «Бесiди», такий переклад латинськоi назви цього твору – «Sermones» – здаеться бiльш правильним) – твiр, в якому Горацiй у формi довiльноi бесiди без гострих полiтичних випадiв, але достатньо критично та самокритично висвiтлюе соцiальнi та фiлософськi проблеми, показуе людськi слабостi та перипетii долi, виявляе себе спостережливим автором, який надае дотепнi характеристики типовим людським проявам та, зображуючи рiзнi ситуацii, намагаеться об'ективно виразити правду життя.