На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Двері в день. Міс Адрієна» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Двері в день. Міс Адрієна

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Двері в день. Міс Адрієна" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Двері в день. Міс Адрієна" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ґео (Георгій) Шкурупій) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Дія роману відбувається у великому індустріальному місті. Головний герой Теодор Гай прагне позбутися кайданків, що прикували його до міщанського оточення. Він шукає своє місце у великій розбудові нової країни. Не маючи внутрішньої сили порвати з дружиною та її оточенням, Гай намагається інсценувати свою смерть і в такий спосіб зникнути з їхнього життя. Перед ним двое дверей – одні ведуть у ніч, другі відкривають шлях у день. Саме нічна, утаємничена, атмосфера підштовхує Гая до мрійливих романтичних вигадок.
Також до збірки ввійшов останній роман автора «Міс Адрієна» – він і до сьогодні є фактично невідомим широкому загалу.
📚 Читайте "Двері в день. Міс Адрієна" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Двері в день. Міс Адрієна", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лiквiдувати вiйськовi заводи та вiйськово-виробничi устаткування на заводах загальноi промисловости…»
Гай одiрвався вiд газети.
Це в далекiй i чужiй Женевi його уряд турбувався долею всiеi людськости. Це була генiяльна пропозицiя, що ще не бачила рiвних собi. Це був вибуховий матерiял, що мiг знищити всi традицii, що звiльняв людськiсть вiд жорстокости пануючих кляс.
Це опредiлювало час i простiр дii.
Хiба може бути щось простiше за цю пропозицiю? Навiщо довго мiркувати й розмовляти? Знищити шкiдливе й непотрiбне! Зруйнувати! І людськiсть вiльна.
Хiба не так само i з одною людиною, – думав Гай, – хiба не слiд i йому зруйнувати, знищити той полон, що до нього необережно потрапив вiн?
Повз нього пройшла якась жiнка i зачепила його голим лiктем. Гай одiрвався вiд думок i поглянув на неi, вона довго подивилася йому в очi, нiби запрошуючи до чогось, нiби навмисно дратуючи його своею постаттю, що вся ворушилася пiд тонкою сукнею. Гай подивився й одвiв свiй погляд од неi.
Ця жiнка сiла за столик проти нього i своiм необережним рухом i своiм поглядом одiрвала його на деякий час од думок.
Гай нiби видерся з тишi думок i тепер, як плавець, пiрнув у галас пивноi, у викрики й нявкання джазбанду.
Компанii за столиками голосно кричали, щоб перекричати шум музики, деренчали шклянками, пили пиво й палили.
Висока постать Дмитра Гамуза нiби керувала цим анархiчним зiбранням, i в цьому хаосi пляшок i людей вiдчувалася якась закономiрнiсть, що нiби втiлювалася в постать високого диригента.
Жiнка, що сiла за столик проти Гая, одверто й цинiчно оглядала його, нiби питаючи, скiльки фунтiв вiн важить i яку мiць мають його м’язи. Теодор Гай, стурбований цими поглядами, стурбований музикою джазбанду, нiби всiм своiм еством пересунувся в iншу площину i тепер реагував на зовнiшнi прояви цього оточення.
Близько Гая за столиком сидiла велика балакуча компанiя чоловiкiв, що до хрипоти сперечалися за якiсь лiтературнi справи.
– Ви знаете площу зi сквериком у Харковi, що проти театру Леся Курбаса? – говорить письменник з чорним кучерявим волоссям; коли б у нього була чорна шкура, був би подiбний до негра.
– Ота, що на нiй стоiть готична кiрха?
– Хто що помiчае! Ти помiчаеш готику, а я лiвий театр.






