Загублений світ

Дуже вам дякую за допомогу. Якщо ще не пiзно, то ходiмо.

За пiвгодини я сидiв у редакцii журналу, а передi мною лежав об’емистий фолiант, розгорнутий на статтi «Вейс-ман проти Дарвiна» з пiдзаголовком «Бурхливi протести у Вiднi. Жвавi дебати». Мiй науковий багаж не вирiзнявся фундаментальнiстю, тому я не мiг зрозумiти сутi суперечки, проте менi вiдразу стало ясно, що англiйський професор вiв ii у вкрай рiзкiй формi, чим дуже розгнiвав своiх континентальних колег. Я звернув увагу на першi ж три позначки в дужках: «Протестуючi вигуки з мiсць», «Гамiр у залi», «Загальне обурення».

Інша частина звiту була для мене справжньою китайською грамотою. Я настiльки мало тямив у питаннях зоологii, що зовсiм нiчого не збагнув.

– Ви хоч би витлумачили менi це людською мовою! – жалiбно благав я, звертаючись до свого колеги.

– Та це ж переклад!

– Тодi я краще звернуся до оригiналу.

– Справдi, непосвяченому важко второпати, в чому тут справа.

– Менi б лише витягти з усiеi цiеi абракадабри одну-едину осмислену фразу, яка мала б у собi якийсь певний змiст! Ага, ось ця, здаеться, пiдiйде.

Я навiть майже ii розумiю. Зараз перепишу. Нехай вона послужить сполучною ланкою мiж мною та вашим страшним професором.

– Бiльше вiд мене нiчого не треба?

– Нi-нi, зачекайте! Я хочу звернутися до нього з листом. Якщо дозволите написати його тут i скористатися вашою адресою, це додасть солiдностi моему посланню.

– Тодi Челленджер негайно припреться сюди зi скандалом i переламае нам усi меблi.

– Нi, що ви! Листа я вам покажу. Запевняю, там не буде нiчого образливого.

– Ну що ж, сiдайте за мiй стiл. Папiр знайдете ось тут. І перш нiж вiдсилати послання, дайте його менi на цензуру.

Менi довелося добряче попiтнiти, але врештi-решт результати вийшли непоганi. Пишаючись своiм твором, я прочитав його вголос скептично налаштованому бактерiологу:

– ««Вельмишановний професоре Челленджер! Будучи скромним натуралiстом, я з глибоким iнтересом стежив за тими постулатами, якi Ви висловлювали з приводу протирiч мiж теорiями Дарвiна та Вайсмана.

Нещодавно менi випала нагода освiжити в пам’ятi Ваш…»

– Безсовiсний брехун! – пробурмотiв Генрi Тарп.

– «…Ваш блискучий виступ на Вiденському конгресi. Цю вкрай чiтку за викладеними в нiй думками доповiдь слiд вважати останнiм словом науки в галузi природознавства.