На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Його прощальний уклін» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Зарубежные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Його прощальний уклін

Автор
Дата выхода
26 мая 2021
🔍 Загляните за кулисы "Його прощальний уклін" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Його прощальний уклін" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Артур Конан Дойл) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
До цієї збірки, виданої в розпал Першої світової війни, 1917 року, увійшли 8 оповідань, написаних переважно в 1910-ті роки. Автор розповідає про кращого німецького шпигуна в Англії, фон Борка, який готується до від'їзду на батьківщину із секретними документами і якому невтямки, що Шерлок Голмс уже вийшов на його слід («Його прощальний уклін»). «Пригода з картонним пуделком», «Випадок із багряним колом», «Зникнення леді Френсіс Карфекс» – в усіх цих справах, за словами того ж таки доктора Ватсона, славетний сищик справді «перевершує самого себе».
📚 Читайте "Його прощальний уклін" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Його прощальний уклін", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Що думаете про цi кiстки?
– Швидше за все належали ягнятi або козенятi.
– А бiлий пiвень?
– Це щось дивне, мiстер Бейнс, дуже дивне, майже унiкальне, як ви знаете.
– Атож, сер, тут, либонь, жили дуже дивнi люди, котрi займалися вкрай незвичними справами. Один iз них мрець. Його власнi слуги пiшли за ним i вбили господаря? Якщо так, то ми iх спiймаемо – за кожним портом ведеться спостереження. Але я притримуюсь iншоi думки. Авжеж, сер, моя точка зору зовсiм iнша.
– Отже, маете теорiю?
– Аякже, i я буду ii розробляти самостiйно.
Голмс щиросердно засмiявся.
– Гаразд, iнспекторе, – вiдповiв вiн. – Ідiть своiм шляхом, а я пiду своiм. Моi данi завжди будуть у вашому розпорядженнi, якщо виникне потреба. Здаеться, я бачив у цьому будинку все, що мав побачити, тому мое подальше перебування тут було б марною витратою часу.
За багатьма невловимими ознаками, якi, мабуть, не помiтив би нiхто, крiм мене, я збагнув, що Голмс натрапив на слiд. Хоча збоку вiн здавався таким самим байдужим, як завжди, у його блискучих очах читалося приховане нетерпiння, навiть неспокiй. До того ж вiн був у дуже гарному гуморi, що зайвий раз пiдтверджувало: гра почалася. За своею звичкою вiн нiчого не казав, я ж, як завжди, нiчого й не питав. Ця давно усталена традицiя мене влаштовувала – я брав участь у ловах i надавав моему колезi допомогу при полюваннi на здобич, але намагався не переривати роботу його думки.
Тому я чекав, але намарно, що мене розчаровувало все бiльше й бiльше. Минали днi, а мiй товариш так i не просунувся у своему розслiдуваннi. Одного ранку вiн виiхав до Лондона, i з його кинутого мимохiдь натяку я дiзнався, що вiн побував у Британському музеi. Крiм цiеi единоi своеi поiздки, детектив здiйснював лише довгi прогулянки, зазвичай на самотi, або спiлкувався з численними сiльськими плiткарями, iз котрими познайомився.
– Упевнений, Ватсоне, тиждень, проведений за мiстом, буде для вас безцiнним, – зауважив вiн. – Яке задоволення спостерiгати, як вкриваеться зеленим листям огорожа, як з’являються пуп’янки на лiщинi! Озброiвшись лопатою, бляшаною скринькою й елементарним керiвництвом з ботанiки, ви зможете з користю провести час.











