Справи Шерлока Голмса

Якщо ми його застрелимо, то навряд чи вдасться звiдси вибратися. Крiм цього, цiлком можливо, що полiцiя вже знае, якi у нього е докази. Стривай! Що це?

Вiд вiкна почувся якийсь неясний звук. Обидва чоловiки стрепенулися, але надалi все було тихо. За винятком однiеi дивноi фiгури, що сидiла в крiслi, кiмната, безумовно, порожнiла.

– Це щось на вулицi, – сказав Мертон. – А тепер погляньте сюди, шефе, у вас е мiзки. І ви можете зрозумiти як нам звiдси вибратись. Якщо моi кулаки зараз нi до чого, вирiшувати вам.

– Я дурив i розумнiших чоловiкiв, нiж вiн, – озвався граф. – Камiнець тут, у моiй потаемнiй кишенi. Я не ризикую залишати його деiнде. Його можна сьогоднi ж переправити з Англii та розпиляти на чотири частини в Амстердамi вже до недiлi. Вiн нiчого не знае про Ван Седдара.

– Я думав, що Ван Седдар поiде наступного тижня.

– Вiн мусив, але тепер мае плисти наступним пароплавом. Комусь iз нас необхiдно проскочити з камiнчиком на Лайм-стрит i сказати йому.

– Але фальшиве дно ще не готове.

– Ну, доведеться сприймати все, як е, щоб не втрачати жодноi хвилини.

Знову вiдчувши небезпеку, яка в спортсмена в кровi, вiн зупинився й уважно визирнув у вiкно. Той слабкий звук i справдi долинув iз вулицi.

– Що ж стосуеться Голмса, – продовжував вiн, – то його можемо достатньо легко обдурити. Розумiете, цей клятий дурень нас не заарештуе, якщо зможе дiстатися до камiнця. Ми й пообiцяемо йому камiнчик. Спрямуемо його по хибному шляху, i перш нiж вiн виявить, що заблукав, дiамант уже буде в Голландii, а ми покинемо краiну.

– Менi це подобаеться! – з посмiшкою вигукнув Сем Мертон.

– Ви пiдете до голландця i скажете йому, щоб поквапився. Я переконаю цього нездару в тому, що камiнець у Лiверпулi. Чорти б побрали цю музику, як вона мене дратуе! А коли вiн виявить, що здобич не в Лiверпулi, камiнець розпиляють на четверо, а ми опинимося у вiдкритому морi. Пiдiйдiть сюди, щоб вас не було видно в щiлину для ключа. Ось цей камiнець.

– Цiкаво, як ви наважилися носити його при собi.

– А що ще може бути безпечнiше? Якщо ми зумiли поцупити його з Вайтхолла, то хтось iнший мiг би викрасти його з мого житла.

– Дайте поглянути на нього.

Граф Сильвiус кинув застережний погляд на свого товариша i не зважав на його немиту руку, що простягнулася до нього.

– Невже ви думаете, я вiдберу його у вас? Обережно, пане, я вже втомився вiд ваших натякiв.

– Ну, гаразд, не ображайтесь, Семе. Ми не можемо дозволити собi чвар.