Оповідання про Шерлока Холмса = The Sherlock Holmes Stories

Уповiльнена, кульгава хода й опущенi плечi робили його немiчним, тодi як його жорстке, рiзко окреслене грубе обличчя й величезнi кiнцiвки свiдчили про те, що вiн надiлений незвичайною фiзичною силою. Його сплутана борода, сивiюче волосся i скуйовдженi, навислi над очима брови надавали йому гордого та вельможного вигляду. Але його обличчя було попелясто-сiрим, а губи й нiздрi мали синюватий вiдтiнок. Я з першого ж погляду зрозумiв, що вiн страждае якоюсь невилiковною, хронiчною недугою.

– Сiдайте, будь ласка, на диван, – м’яко запропонував Холмс.

– Атож, ii принiс сторож. Ви пишете, що хочете бачити мене, щоб уникнути скандалу.

– Гадаю, буде багато розмов, якщо я виступлю в судi.

– Навiщо ж я вам здався?

Тернер зиркнув на мого приятеля. У його втомлених очах було стiльки вiдчаю, нiби вiн уже отримав вiдповiдь на свое запитання.

– Авжеж, – промовив Холмс, вiдповiдаючи бiльше на його погляд, нiж на слова. – Це правда. Я знаю все про Мак-Картi.

Старигань затулив свое обличчя руками.

– Рятуй мене, Господи! – вигукнув вiн. – Але я б не допустив загибелi юнака! Присягаюся, я б вiдкрив усю правду, якби справа дiйшла до виiзноi сесii суду присяжних…

– Радий це чути, – суворо сказав Холмс.

– Я б уже давно все розкрив, якби не моя люба дiвчинка. Це б розбило ii серце, вона б не пережила мого арешту.

– Можна справу й не доводити до арешту, – натякнув Холмс.

– Невже?

– Я неофiцiйна особа. Позаяк мене запросила ваша донька, то я дiю в ii iнтересах.

– Я скоро помру, – зiтхнув старий Тернер. – Я вже багато рокiв страждаю на дiабет. Мiй лiкар сумнiваеться, чи протягну я ще хоча б мiсяць. Все ж менi буде легше померти пiд своiм власним дахом, нiж у в’язницi.

Холмс пiднявся, пiдiйшов до письмового столу, взяв перо i папiр.

– Розповiдайте все, як було, – запропонував вiн, – а я коротко запишу. Ви це пiдпишете, а Ватсон засвiдчить. Я оприлюдню ваше зiзнання лише в разi крайньоi необхiдностi, якщо доведеться рятувати Мак-Картi.

– Гаразд, – зрадiв старигань. – Швидше за все я переселюся в кращий свiт ще до виiзноi сесii суду, тому мене це мало хвилюе. Я хотiв би лише вберегти Елiс вiд такого удару. А тепер усе вам розповiм… Тягнув iз цим довго, але розповiсти можу дуже швидко… Ви не знали покiйного Мак-Картi. Це був справжнiй виродок, запевняю вас.