Енеїда

Гребля, вода, надто болото – мiсце, де любить оселятися нечиста сила. Нар: // Нехай тебе тi кохають, // Що в болотi грають. // Нехай тебе тi любують, // Що греблi руйнують.] Один з троянськоi громади,

Насупившися, все мовчав

І, дослухавшись до поради,

Цiпком все землю колупав.

Се був пройдисвiт i непевний,

І всiм вiдьмам був родич кревний –

Упир i знахур ворожить,

Умiв i трясцю одшептати,

І кров христьянську замовляти,

І добре знав греблi гатить.

60.[103 - Шльонськ – польська назва Сiлезii, областi, яка нинi входить до складу Польськоi Народноi Республiки i частково до Чехословацькоi Соцiалiстичноi Республiки.

Украiна пiдтримувала давнi торговi зв'язки з Сiлезiею, а через сiлезькi ринки – з iншими землями Захiдноi Європи. Крiм прядива, сала, смальцю, воску та iнших товарiв, помiтною статтею експорту були воли украiнськоi степовоi породи.] Бував i в Шльонському з волами,

Не раз ходив за сiллю в Крим;

Таранi торговав возами,

Всi чумаки братались з ним.

Вiн так здавався i нiкчемний,

Та був розумний, як письменний,

Слова так сипав, як горох.

Уже в чiм, бач, пораховати,

Що розказать – йому вже дати;

Нi в чiм не був страхополох.

61.[104 - Невтес – в античних мiфах – Навт, супутник Енея в його мандрах. Богиня мудростi Мiнерна надiлила Навта пророчим даром.] Невтесом всi його дражнили,

По-нашому ж то звавсь Охрiм;

Менi так люди говорили –

Самому ж незнакомий вiн.

Побачив, що Еней гнiвився,

До його зараз пiдмостився,

За бiлу рученьку i взяв;

І, вивiвши Енея в сiни,

Сам поклонився аж в колiни,

Таку Енею рiч сказав:

62. «Чого ти сильно зажурився

І так надувся, як iндик?

Зовсiм охляв i занудився,

Мов по болотовi кулик?

Чим бiльш журитися – все гiрше,

Заплутаешся в лiсi бiльше,

Покинь лиш горе i заплюй.

Пiди вкладися гарно спати,

А послi будеш i гадати,

Спочинь, та вже тогдi мiркуй!»

63.

Послухавши Еней Охрiма,

Укрившись, на полу лiг спать;

Но лупав тiлько все очима,

Не мiг нi крихти задрiмать.

На всi боки перевертався,

До люльки разiв три приймався,

Знемiгся ж, мов i задрiмав.

Як ось Анхiз йому приснився,

Із пекла батечко явився

І синовi таке сказав:

64. «Прокинься, милее дитятко!

Пробуркайся i проходись,

Се твiй прийшов до тебе батько,

То не сполохайсь, не жахнись.