Енеїда

Замiшують пшеничне тiсто з маслом i з молоком, обкладають цим тiстом кахлю, перше змазавши ii маслом, кладуть гусячi нирки, печiнку, кусочки м'яса, заливають товченою печiнкою, закривають все це краями того ж тiста i ставлять у пiч пектись – поки буде готове» (Маркевич. – С. 157). // Кахлi – поширенi i зараз керамiчнi плитки для личкування (облицьовування) стiн, печей тощо. // Сита – розведений водою мед або медовий вiдвар на водi. // Зразову до рижкiв печiнку – зрази – страва з яловичини: скручений биток з м'яса, в даному разi з печiнки, з начинкою.

Рижки, рижики – iстiвнi гриби.] Тут зараз пiдняли банькети,

Замурмотали, як коти,

І в кахлях понесли пашкети,

І киселю iм до сити;

Гарячую, м’яку бухинку,

Зразову до рижкiв печiнку,

Гречаний з часником панпух.

Еней з дороги налигався

І пiнноi так нахлестався,

Трохи не виперсь з його дух.

9.[61 - В сей день його отець опрягся – Еней прибув до Сiцiлii якраз через рiк пiсля смертi свого батька Анхiза на цiй землi.

Опрягся – в бурлескнiй манерi, зневажливо, мов про скотину: помер. // Чикилдиха – назва гiршого гатунку горiлки.] Еней хоть трохи був пiдпилий,

Та з розумом не потерявсь;

Вiн син був богобоязливий,

По смертi батька не цуравсь.

В сей день його отець опрягся,

Як чикилдихи обiжрався, –

Анхiз з горiлочки умер.

Еней схотiв обiд справляти

І тут старцiв нагодовати, –

Щоб бiг душi свiй рай одпер.

10.[62 - Громчуя – об'еднана мiсцем проживання чи родом занять, або тим i другим спiлi, нiгтi, людей.

Громадськi зiбрання, сходи вiдiгравали винятково важливу роль у суспiльному життi. Показовий приклад – козацькi ради на Запорiзькiй Сiчi. // Нар.: Громада – великий чоловiк. Як громада скаже, так i буде.] Зiбрав троянську всю громаду

І сам пiшов надвiр до них,

Просить у iх собi пораду,

Сказав iм рiч в словах таких:

«Панове, знаете, трояне

І всi хрещенii миряне,

Що мiй отець бував Анхiз,

Його сивуха запалила

І живота укоротила,

І вiн, як муха в зиму, зслиз.

11.[63 - Поставити обiд старцям – за давнiм звичаем, на похоронi i поминках обов'язково влаштовували обiд для старцiв.] Зробити поминки я хочу,

Поставити обiд старцям –

І завтра ж – далi не одстрочу.

Скажiте: як здаеться вам?»

Сього троянцi i бажали,

І всi уголос закричали:

«Енею, боже поможи;

Коли же хочеш, пане, знати,

І сами будем помагати,

Бо ми тобi не вороги».

12.