На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Нетерпіння серця» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Нетерпіння серця

Автор
Дата выхода
25 июня 2018
🔍 Загляните за кулисы "Нетерпіння серця" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Нетерпіння серця" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Стефан Цвейг) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Стефан Цвейг (1881–1942) – найпопулярніший австрійський письменник, автор новел, романів і белетристичних біографій. Їх екранізували генії кіно, на них виросли покоління читачів. Секрет його творів простий: Цвейг відкриває таємниці людського серця, блискуче передає найтонші порухи душі, розповідає про незвичайно сильні почуття, що штовхають героїв на подвиги і злочини, про божевільні пристрасті, гордість і здатність до самопожертви… Драматичні долі героїв, любов і ненависть на межі життя й смерті, глибокі душевні депресії майстерно описані автором, що й сьогодні робить його твори актуальними.
Є миті у житті, що їх по праву можна назвати доленосними, коли якась дія, навіть мимохіть мовлене слово можуть круто змінити долю людини. Саме про це роман Стефана Цвейга «Нетерпіння серця» – про загострене почуття самотності, обдурену довіру, про нетерпіння серця, що не дочекалося щасливого повороту долі. Це історія про кохання паралізованої Едіт, дочки магната з провінційного угорського містечка, до молодого лейтенанта, який спочатку, жаліючи дівчину, зі співчуття вдає, що відповідає на її кохання, а потім тікає. Авторові вдалося показати, наскільки беззахисне людське серце, на які відчайдушні вчинки штовхає воно людину.
📚 Читайте "Нетерпіння серця" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Нетерпіння серця", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Будь ласка, приходьте до нас на чашку чаю будь-якого вечора. Сповiщати не потрiбно. Я – на жаль! – завжди вдома.
Едiт ф. К.».
Гарний почерк… Я мимоволi згадую тонкi дитячi пальчики, що вчепилися в стiл, i блiде обличчя, що раптово залилося рум’янцем, неначе в келих лийнули бордо. Знову i знову я перечитую цi кiлька рядкiв i полегшено зiтхаю. Як тактовно вона промовчала про мiй промах! І водночас, як умiло та делiкатно сама натякае на свою немiч. «Я – на жаль! – завжди вдома». Великодушнiшого прощення не бувае.
Але я не дотримав слова. Я був надто нетерплячим. Менi не давало спокою бажання якнайшвидше позбутися тяжкого вiдчуття невизначеностi, дiзнатися, що мене остаточно вибачили.
– Ну то як там було у Кекешфальвiв?
Менi хотiлося мати змогу стримано та впевнено вiдповiсти: «Чудовi люди! Вчора ввечерi я знову пив у них чай», – щоб кожному стало зрозумiло, що мене не гнали звiдти в шию. Тiльки б поставити крапку в цiй прикрiй iсторii! Тiльки б покiнчити з нею! Зрештою, мое нервове напруження призводить до того, що вже наступного дня, тобто у п’ятницю, якраз коли ми з Йожi та Ференцом, моiми найкращими друзями, тиняемося по бульвару, я несподiвано вирiшую: пiдеш до них сьогоднi ж! І одразу ж прощаюся з трохи спантеличеними друзями.
Дорога не дуже далека, пiвгодини – не бiльше, якщо йти швидко. Спочатку п’ять нудних хвилин мiстом, потiм по трохи курявому шосе, що веде i до нашого навчального плацу, де нашi конi вже знають кожен камiнчик i кожен поворот (можна зовсiм вiдпустити повiд i так iхати).
Але дивно: що ближче я пiдходжу до невеликого замку – вже виднiеться бiла кам’яна огорожа з ажурними решiтчастими ворiтьми, – то швидше зникае моя мужнiсть.










