Украдене щастя (збірник)

8

Дурний, хто, помилок лякаючись,

Не смiе братися до дiла, —

Так, як би я не iв, лякаючись,

Щоб кришка в голосницю не влетiла.

9

Не пливе супроти вiтру

Запах цвiтiв i кадила, —

Але йде по всiх усюдах

Добра слава, добрi дiла.

10

Навiть той, хто в призначення вiрить,

Все ж трудитися мусить постiйно:

Адже ж бачиш i сам, що без труду

Не горить i сухее полiно.

11

Не звикай утертими стежками

Йти за другим слiпо, як у дим,

Бо як стануть пастухи вовками,

Треба вiвцям пастися й самим.

12

Бережи маеток про чорну годину,

Та вiддай маеток за вiрну дружину;

А себе довiчно бережи без впину;

Та вiддай майно, i жiнку, й себе за Вкраiну.

13

Гiсть, дитя, i цар, i жiнка

Мають всi один звичай:

Є що чи нема – байдуже,

Їм усе лиш дай та дай.

14

Хто духом низький, не мiшайся там,

Де е високих трони;

Та ж чобота нiхто не надiва

Замiсть корони.

15

Та й глупi ж тi багатирi,

Що люблять спать на подушках!

Я спав лиш на однiм перi,

І твердо так було, що страх!

16

Щасливий той багач подвiйно:

Пiч повна дров, огонь горить, гогоче;

А в мене лиш одно полiно,

Та й те горiть не хоче.

17

Отрута е зле вивчена наука,

Отрута е нестравлена iда;

Для бiдних трута – взаiмна порука,

Старому трута – жiнка молода.

18

Скупий – не пан своiх засiкiв повних,

А сторож, i приставник, i невольник.

19

Книги – морська глибина:

Хто в них пiрне аж до дна,

Той, хоч i труду мав досить,

Дивнii перли виносить.

20

Хто власного ума не мае,

То з книг не вийде ум йому;

Хто е слiпий на обi оцi,

То що по дзеркалi йому?

21

Клониться дерево, плодом обтяжене;

Чесний, розумний, i ти так клонись!

Висохле древо, безмiзкii голови

Зломляться, та не похиляться вниз.

22

Великi дерева шануй,

Що плiд дають i в спеку тiнь;

А як i плiд, бува, хибне,

Чи ж тiнь сама не е добром?

23

Мухи сiдають на ранах,

Пчоли на цвiтах пахучих;

Добрий все бачить лиш добре,

Пiдлий лиш пiдле у iнших.

24

Як вiйсько скликае труба,

Так ангелiв Божих скликають

Сердечнi слова.

А в гуслi та флейти де грають

І брата осуджують – там

Приховок чортам.

25

Лихвар i п’яниця —

Се два побратими:

Сам чорт побратимство

Зв’язав помiж ними.