На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Симоненко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
📚 Читайте "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Клянiть мене, кривiться вiд огиди,
Несiть менi прокльони i плювки —
Вже чорна слава вбивцi Артемiди[37 - Вже чорна слава вбивцi Артемiди…Артемiда – давньогрецька богиня тваринного i рослинного свiтiв, донька Зевса, сестра Аполлона, в ii честь греки спорудили храм в Ефесi. (Прим. Т. Ю. Бледних)]
Менi пiд ноги кинула вiки!
Ви всi – нiщо. Ваш труд, i вашi болi,
І вашi мрii – порох все i тлiн!
Над вами – я. Вулкан моеi долi
Веде мене крiзь хаос поколiнь.
Над свiтом галасливим i патлатим,
Що чварами гуде i клекотить,
Затис я в жменi божевiльний атом,
І слава менi груди лоскотить.
Тут будет реклама 1
Творiть красу! Дерзайте i не спiте!
Та пам’ятайте, що над вами – я,
Готовий все убити i спалити,
Щоб обезсмертити свое iм’я.
«Як не крути…»
Як не крути,
на одне виходить,
слiд би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
З вiкна
Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став.
Тут будет реклама 2
Сiрiють нiмо стiни.
Над сизим смутком ранньоi зими
Принишкли хмари, мов копицi сiна.
Пливе печаль. Бiлiють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин —
Вони стоять, немов у червнi липи,
Забрiвши в сивий i густий полин.
Полин снiгiв повзе по видноколу,
Лоскоче обрiй запахом гiрким.
Лапатi, бiлi i колючi бджоли
Неквапно кружеляють понад ним…
«Розвели нас дороги похмурi…»
Розвели нас дороги похмурi,
І немае жалю й гiркоти,
Тiльки часом у тихiй зажурi
Випливаеш з-за обрiю ти.
Тут будет реклама 3
Тiльки часом у многоголоссi,
В суетi поiздiв i авто
Спалахне твое бiле волосся,
Сiрi очi i каре пальто.
«Найогиднiшi очi порожнi…»
Найогиднiшi очi порожнi,
Найгрiзнiше мовчить гроза,
Найнiкчемнiшi дурнi вельможнi,
Найпiдлiша брехлива сльоза.
Найпрекраснiша мати щаслива,
Найсолодшi коханi вуста,
Найчистiша душа незрадлива,
Найскладнiша людина проста.
Але правди в брехнi не розмiшуй,
Не ганьби все пiдряд без пуття,
Бо на свiтi той наймудрiший,
Хто найдужче любить життя.
Тут будет реклама 4
Чую
Чую, земле, твое дихання,
Розумiю твiй тихий сум,
Як на тебе холоднi свiтання
Ронять пригорщами росу.
Знаю – зливи, та буйнi грози,
І роса в шумовиннi вiт —
То сирiтськi, вдовинi сльози,
Та замучених предкiв пiт.
Назбирала ти iх без лiку
На роздоллi полiв, дiбров,
Щоб живили тебе довiку
Людськi сльози i людська любов.
Мнения
О книге «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
