На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Симоненко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
📚 Читайте "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як вiн iшов!
Зачарований свiтом,
Натхненно i мудро творив ходу —
Так новi планети грядуть на орбiти
З шаленою радiстю на виду!
З шаленим щастям i смiхом гарячим,
З гiмном вулканним без музики й слiв!
Як вiн iшов!
І нiхто не бачив,
І нiхто вiд краси не зомлiв.
В землю полускану втюпився кожен,
Очi в пилюцi бездумно волiк…
Раптом —
Шепiт помiж перехожих:
– Що там?
– Спiткнувсь чоловiк… —
Однi спiвчували йому убого,
Іншi не втримались докорять:
– Треба дивитись ото пiд ноги,
Так можна голову потерять… —
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу бiду.
Тут будет реклама 1
А вiн знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Натхненно творив ходу!
Помилка
Помилялись не тiльки люди,
Помилялись навiть святi.
Згадайте: Ісус вiд Іуди
Мав останнiй цiлунок в життi.
Ми не святi, не боги, а значить,
Не варто втiшати себе дарма.
Але, як твiй промах
Лиш ворог бачить, —
Друзiв у тебе нема!
«Навiщо бундючитися пихато…»
Навiщо бундючитися пихато[34 - Навiщо бундючитися пихато…Бундючитися – надмiрно чванитись, зверхньо триматися.
Тут будет реклама 2
(Прим. Т. Ю. Бледних)],
Грiться в похвалах?
Слава не ртуть:
Мало великим себе уявляти,
Треба великим буть.
«Минуле не вернуть…»
Минуле не вернуть,
не виправить минуле.
Вчорашне – нiби сон,
що випурхнув з очей.
Як луки навеснi
ховаються пiд мулом,
Так вкриеться воно
пластами днiв, ночей.
Тут будет реклама 3
Але воно живе —
забуте й незабуте,
А час не зупиняеться,
а молодiсть бiжить,
І митi жодноi
не можна повернути,
Щоб заново,
по-iншому прожить.
Герострат[35 - Герострат – мешканець Ефеса, який спалив храм Артемiди, бо дуже хотiв прославитися, але не спроможний був зробити нiчого визначного. Крилатий вислiв «геростратова слава» означае «вiчна ганьба», його вживають щодо людини, яка прославилася руйнiвними дiями.
Тут будет реклама 4
(Прим. Т. Ю. Бледних)]
Нащо мене засуджено до страти?
Нiкчемнi люди, ваш нiкчемний суд
Не обезглавив слави Герострата —
Я есмь живий, i я творю свiй труд!
Забутi зодчi, муляри забутi,
І прахом взято скульптора iм’я.
На попелi iх дум встаю iз каламутi[36 - На попелi iх дум встаю iз каламутi…Каламуть – щось непрозоре, темне i тьмяне. (Прим. Т. Ю. Бледних)],
Іду у всесвiт i в безсмертя я.
Мнения
О книге «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
