На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Симоненко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
📚 Читайте "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Бледних)]
Зупинивсь бiля тебе i млосно
Зазiтхав у волоссi твоiм.
І пiдслухали зорi i трави,
І пiдслухали рiки й мости,
Як шептав тобi вiтер ласкаво:
«Я такоi не бачив, як ти…
Хочеш – хмари для тебе розвiю?
Хочеш – землю в дощах утоплю?
Тiльки дай менi крихту надii,
Тiльки тихо шепни – люблю…»
I хоч ти не сказала нiчого,
Бо не слухала вiтрових слiв,
Вiн, забувши солодку знемогу,
Розганяти хмарки полетiв.
А як глянуло сонце iз неба
Через синi зiницi нiш,
Закохалося сонце у тебе,
Засiяло iще яснiш.
Тут будет реклама 1
II
Вiтер в небi за хмарами гониться
І про тебе складае пiснi,
Почалася у сонця безсонниця —
І подовшали раптом днi.
І обое тобi заходились
Говорити у всякий час:
«Ми по вуха в тебе влюбились,
Усмiхнися ж хоч раз до нас…»
III
Тож послухайте, сонце i вiтре!
Перестаньте скиглить на мить!
Маю рiч я до вас нехитру,
Ви послухайте, помовчiть.
Тут будет реклама 2
Я б хотiв, щоб менi ви сказали
Без брехнi, без ридань i виття:
Скiльки раз ви уже кохали
За свое безконечне життя?
У скiлькох у волоссi млiли,
У скiлькох iще будете млiть?
Ви всiх разом так не любили,
Як одну ii треба любить!
Я для неi хмар не розвiю
І дощами землi не заллю.
І хвалитись, як ви, не вмiю,
Але я ii дужче люблю.
Те, що кидали ви, як намисто,
Мiлiонам красунь до нiг,
Я в душi недоторкано чистим
Для одноi для неi зберiг.
Тут будет реклама 3
Вона прийшла
Вона прийшла, непрохана й неждана,
І я ii зустрiти не зумiв.
Вона до мене випливла з туману
Моiх юнацьких несмiливих снiв.
Вона прийшла, заквiтчана i мила,
І руки лагiдно до мене простягла,
І так чарiвно кликала й манила,
Такою нiжною i доброю була.
І я не чув, як жайвiр в небi тане,
Кого остерiгае з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як менi за нею не пiти?
«Ти не можеш мене покарати…»
Ти не можеш мене покарати
Блискавками з-пiд милих брiв,
Бо тебе я навiки втратив
Ще до того, як вперше стрiв.
Тут будет реклама 4
Ти не можеш мене любити,
Ненавидiть не можеш теж —
Ти прийдеш, як гаряче лiто,
Тiльки грозами обпечеш.
Через теплi зеленi трави
Поведе тебе в далеч путь.
Та за мною лишиться право
До кiнця тобi вiрним буть.
Мнения
О книге «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
