Фінансист

Ласий шматочок, який з часом дiстанеться якомусь хлопцевi, i до того ж ii батько ще збагатить зятя або щонайменше посприяе його збагаченню.

12

До Едварда Мелii Батлера Ковпервуд звернувся майже два роки по тому, коли подумав, що вiн мiг би досягти вельми впливового становища, якби йому доручили розповсюдити частину випущеноi позики. Можливо, Батлер i сам зацiкавиться придбанням пакета облiгацiй або ж просто допоможе йому, Френку, розмiстити iх. На той час Батлер вже перейнявся щирою симпатiею до Ковпервуда i в реестрах останнього значився великим власником цiнних паперiв.

Ковпервуду теж подобався цей мiцний, поважний iрландець. Подобалася йому i вся iсторiя сiм’i Батлера. Вiн познайомився з його дружиною, огрядною i флегматичною iрландкою. Вона була досить мила, терпiти не могла нiчого показного i досi ще любила заходити на кухню i особисто керувати куховарством. Френк був уже знайомий i з синами Батлера – Оуеном i Келемом, i з дочками – Норою та Ейлiн. Ейлiн i була тiею дiвчиною, з якою вiн зiткнувся на сходах пiд час першого свого вiзиту до Батлера позаминулоi зими.

Коли Ковпервуд увiйшов до своерiдного кабiнету-контори Батлера, там затишно палав камiн. Наближалася весна, але вечори були ще холоднi. Батлер запропонував гостевi зручнiше влаштуватися в глибокому шкiряному крiслi бiля вогню i приготувався його слухати.

– Еге, це не така проста штука! – вимовив вiн, коли Ковпервуд скiнчив. – Ви ж краще за мене розбираетеся в цих речах. Як вам вiдомо, я не фiнансист, – i вiн посмiхнувся, немов виправдовуючись.

– Я знаю лише те, що це питання впливу i протекцiй, – продовжував Ковпервуд. – «Дрексел i Ко» та «Кук i Ко» мають зв’язки в Гаррiсберзi. У них там е своi люди, якi стоять на сторожi iхнiх iнтересiв. З головним прокурором i скарбничим штату вони приятелюють. Якщо я запропоную своi послуги i навiть доведу, що можу взяти на себе розмiщення позики, менi цю справу все’дно не доручать. Так бувало вже не раз. Я повинен заручитися пiдтримкою друзiв, iх впливом.

Адже ви знаете, як влаштовуються такi справи.

– Вони влаштовуються досить легко, – сказав Батлер. – Коли знаеш напевно, до кого слiд звернутися. Вiзьмемо, наприклад, Джиммi Олiвера – вiн мае бути бiльш-менш у курсi справи.

Джиммi Олiвер був тодi окружним прокурором i час вiд часу давав Батлеру цiннi поради. Завдяки щасливому збiгу вiн перебував ще й у дружбi зi скарбничим штату.

– На яку ж частину позики ви замiрилися?

– На п’ять мiльйонiв.