Фінансист

Я знаю, де його дiстати, i у мене вже е на нього покупець. Мiстер Делрiмпл бере всю партiю. Вiн запропонував менi шiстдесят два долари. А я купую за тридцять два. Якщо ти даси менi грошi, я миттю збiгаю i заплачу аукцiонiстовi.

Мiстер Ковпервуд посмiхнувся. Нiколи ще його син не виявляв такоi дiловитостi. Для хлопчика чотирнадцяти рокiв вiн був напрочуд кмiтливий i спритний.

– Отже, Френку, – сказав вiн, прямуючи до ящика, в якому лежало кiлька асигнацiй, – ти, видно, вже стаеш фiнансистом? А ти впевнений, що не зазнаеш збитку? Ти свiдомий своеi затii?

– Та дай же менi грошi, тату! – з благанням у голосi промовив Френк.

Вiн був схожий на молодого мисливського пса, що вчув дичину. Батько не мiг противитись його наполяганням.

– Ясна рiч, Френку, я вiрю тобi, – сказав вiн, вiдраховуючи шiсть п’ятидоларових банкнот свого ж таки Третього нацiонального банку i двi по долару. – Ось!

Пробурмотiвши подяку, Френк вискочив i щодуху помчав на аукцiон.

– Я хочу заплатити за мило, – сказав вiн.

– Зараз?

– Так. Ви менi випишете квитанцiю?

– Можна.

– Товар буде доставлений додому?

– Нi, у нас без доставки. Ви повиннi забрати його протягом доби.

Несподiване утруднення не збентежило Френка.

– Добре, – сказав вiн, ховаючи квитанцiю в кишеню.

Аукцiонiст мимоволi провiв його очима. Через пiвгодини Френк повернувся в супроводi ломовика, який тинявся зi своiм вiзком у порту, готовий пiдробити чим завгодно.

За шiстдесят центiв вiн пiдрядився вiдвезти мило за призначенням. Ще через пiвгодини вони вже стояли перед крамницею здивованого мiстера Делрiмпла, якого Френк, перш нiж вивантажувати мило з вiзка, змусив вийти на вулицю i поглянути на ящики. У разi, якщо угода не вiдбудеться, Френк вирiшив вiдвезти мило додому. Незважаючи на те, що це була його перша спекуляцiя, вiн весь час зберiгав цiлковите самовладання.

– Еге ж, – промовив мiстер Делрiмпл, замислено чухаючи сиву голову, – так, мило те саме. Я беру його. Слова треба дотримуватись. Де це ви його роздобули, Френку?

– На розпродажi у Бiксома, тут недалеко, – вiдверто i чесно вiдповiв юний Ковпервуд.

Мiстер Делрiмпл велiв вiднести мило в крамницю i пiсля деяких формальностей, якi ускладнювалися тим, що продавець був неповнолiтнiй, виписав вексель строком на мiсяць.