Подорож за тридев’ять світів

– Та це ж газета «Из первых рук», я таку ранiше купляв, бо шукав де б можна було придбати маленький тракторець, – взявши газету, промовив батько.

– Так знайшов щось потрiбне?

– Нi.

– А ти в цiй подивись роздiл 303 – там пропонуеться тракторець «Т-25».

Дивлячись на батька, Микола пирснув, бо у того на обличчi застигло радiсне здивування, губи розтяглись не то в посмiшцi, не то в гримасi здивування. З цим виразом на обличчi вiн гортав сторiнки газети. Нарештi вiн пiдвiв очi на Миколу.

– Точно, е така об’ява, – подив не сходив з обличчя батька, – Невже ти все це запам’ятав? – І батько кивнув на кипу преси, що лежала бiля печi.

– Так тату. Не дивуйся. Я уже не той, що був торiк. Мiй мозок задiяний бiльш нiж на 90 вiдсоткiв, замiсть 16 вiдсоткiв звичайноi людини. А цей комп’ютер дае менi можливiсть використовувати необхiднi знання людства нашоi планети та планети Юрмазi, на якiй я був. А це сила, як каже Володька, – Микола глянув на брата, що зосереджено щось малював, сидячи за столом, i нiяк не вiдреагував на реплiку.

– Тому, рiдненькi, я вже все знаю про мистецтво, культуру, спорт, технiку, науку. Я зараз можу стати чемпiоном свiту iз шахiв, боксу, боротьби, тенiсу i, взагалi, будь якого виду спорту, або переможцем iгор типу «Гладiаторiв», «Поля чудес», «Вгадай мелодiю» та iнших. А головне, – я можу захистити вас, себе, своi знання вiд будь якого насильства i зазiхань.

Насуплений Володька встав з-за столу, пiдiйшов впритул до Миколи, взяв його за ремiнь i з притиском видавив: – «Зараз-же розкажи менi про тарiлку та iнопланетян. Менi сподобались i Ата, i Холд, i Сироб. Про них розкажи. А то хвалишся чим попало.»

Микола ошелешено дивився на суворого братика. Таким рiшучим вiн його ще не бачив.

– Гаразд, гаразд, Вовчику, не сердься. Сьогоднi ввечерi, як припораемось, я вам почну про все розповiдати.

Хвилин за п’ять Микола занiс у хату невеличку валiзу, схожу на дипломат, розкрив ii, поклав на столi перед Володькою i вiдкрив кришку. На горизонтальнiй площинi дипломата свiтилося три кнопки. На вертикальнiй панелi, по всiй площинi, було багато квадратикiв з рiзними символами. Микола натис на зелену кнопку, – вертикальна панель засвiтилася.