На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Енеїда» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Енеїда

Автор
Дата выхода
07 марта 2018
🔍 Загляните за кулисы "Енеїда" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Енеїда" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Вергілій (70–19 рр. до н.е.) – поет Стародавнього Риму, автор знаменитої «Енеїди», що оспівує легендарне походження римського народу. Поема Вергілія пов’язана з гомерівським епосом і була створена з орієнтацією на нього. У перших шести піснях вона сюжетно наслідує «Одіссею» (тут розповідається про мандри Енея із Трої в Італію), в наступних шести – «Іліаду» (тут ідеться про війну й заснування Риму). Поема Вергілія відзначається високими художніми якостями, що забезпечило їй виняткове місце в історії європейської літератури.
📚 Читайте "Енеїда" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Енеїда", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тiльки правду скажи менi щиру:
150 Нащо вони величезного цього коня збудували?
Хто будував? Чи обiтниця то, чи споруда вiйськова?»
Так запитав вiн. А той, в пеласгiйських лукавствах учений,
Звiльненi руки до неба пiднiсши: «Вас кличу за свiдкiв, —
Каже, – о вiчнi вогнi, вашу мiць непорушну, священнi
155 Вiвтарi й клятi ножi, вiд яких я утiк, i тi стьожки,
Що iх як жертва носив я, – вже вiльно менi потоптати
Грекiв священнi закони, мужiв iх ненавидiть, тайни
Всi, що iх свiтовi мають явити.
Рiдного краю мене вже не держать. Якби лише, Трое,
160 Вiрна лишилась ти даному слову, сама врятувавшись,
Так i мене врятувала, як правду скажу i вiддячусь.
Всю-бо надiю данайцi i вiру в вiйну розпочату
Завжди в Паллади заступництвi мали. Та з дня, як безбожний
Син Тiдея й зухвалий Улiсс, винахiдник злочинства,
165 Божий палладiй iз храму святого забрать завзялися,
Напад вчинивши i замку сторожу убивши, забрали
Образ святий i торкнулись руками кривавими стьожок
Дiви святоi, вiд тоi хвилини надii данайцiв
Враз похитнулись, й упавши, назад покотились.
170 Cила данайцiв, i серце богинi вiд них вiдвернулось.
Знаками ясно своiми дала це Трiтонiя знати;
Ледве поклали у таборi образ, iй очi вiдкрились,
Іскрами блиснули, тiло в солоному потi скупалось,
Тричi сама на долiвцi вона пiдвелася – о диво! —
175 Аж мiднокований спис i щит затремтiли у неi.
Їм провiщае Калхант, щоб морем тiкали; не може
Впасти Пергам вiд аргейськоi зброi, аж поки вiщання
В Аргосi знов не спитають та образ, який в кривобоких
Суднах везли, не повернуть.
180 Нинi поiхали з вiтром, то там вони зброю готують,
Ласки шукають в богiв i неждано, проiхавши морем,
Знову тут будуть, – Калхант ворожiння тi так викладае.
Статую цю за палладiй, зневажену божу святиню,
З волi його збудували, щоб змити нещасну провину.
185 Постать таку спорудить величезну
Калхант наказав iм, Бантини збивши дубовi, ii аж до неба пiднести,
Так, щоб крiзь брами ii й через мури мiськi не втягнути,
Щоб у священних обрядах народ не знайшов охорони.
Хай би зневажила ваша рука цей дарунок Мiнервi, —
190 Cтрiне Прiамове царство й фрiгiйцiв руiна велика,
Хай же на нього самого вiдвернуть проклiн цей богове.
А як затягнуть до мiста цей дар вашi руки, вiйною
Азiя аж до Пелопових мурiв[37 - …до Пелопових мурiв… – до Аргосу i Мiкен на Пелопоннесi.






