На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Я навiть не здивувався, бо вiдомо було, що давно вже сидить у Допрi коло 30 вчителiв.
Один з агентiв пiшов до спальнi «порядкувати», розбудив дитину, що почала плакати, а другий став оглядати поличку з книжками.
– Пачему у вас всьо етi украiнскiе кнiгi?!
– Мiй фах украiнська мова, – вiдповiв я.
Агент скривив губу i став зиркати на стiни, де висiли портрети украiнських письменникiв, малюнки нацiонально-украiнського змiсту.
– Да, вiдно сразу, что ви служiлi у Петлюри.
– А може помиляетесь, – вiдказую.
– Ну, ето ми увiдiм! – процiдив чекiст i став швидко переглядати та вiдкидати вбiк книжки, перекинув постiль, перерив у шафi, став глядiти за портретами; одного з них скинув i розбив досить цiнну скляну оправу.
По двох годинах «роботи» в кватирi став рейвах цiлковитий. Жадiбним «ловцям» нiчого особливого не вдалось «сцапать». Написали акт, забрали скриньку з паперами, 200 карб. грошей, кiлька книжок i наказали менi йти з ними.
Вийшов я спокiйний. Хотiв заговорити, але агенти йшли понуро мовчки.
Коло 4 години вартовий ГПУ провiв мене до арештантськоi казнi. Надзвичайно пiдбадьорився я, побачивши перед собою зiгнуту на стiльцi постать засмученого завiдувача школи Гавриленка.
Вiн теж зрадiв. Стали розгадувати, що воно означае, i очiкували ще когось з нашого кола, але iх приводили на другий, третiй днi.
Наше товариство в низенькiй кiмнатцi складалося з 21 душ: 8 «шкiдникiв» з фiнансового вiддiлу, що своiм «антиклясовим» правуванням пiдiрвали бюджет округи (попросту сказавши, невмiло крали); 9 селян з Кальниболота, що вiдмовилися взяти податковi листи, бо таких сум, якi iм назначено, виплатити була несила; нас два iнтелiгенти, хлопчак Мефодь, якого ГПУ другий тиждень маринуе – водить то до Допру, то назад i намагаеться, щоб хлопчина признався, хто наносив цегли на залiзничний тор, спричинивши ушкодження вантажного поiзду, та один непевний тип, що нiяк не мiг найти собi мiсця i ввесь час товкся по ногах дядькiв та прищурював вуха до нашоi розмови.
Ми помiтили це й замовкли. Кiлька разiв вiн пiдлещувався до нас рiжними фразами обурення проти влади, комунiстiв, а ми не обзивались.
Що це був «камерний шпиг» – не було сумнiву, бо, хоч як вiн заховував свiй природний акцент, ми пiзнали в ньому жидка – вiдомий нам факт, що ГПУ тримае в свойому штатi[34 - Складi (списку) спiвробiтникiв.] кiлька квалiфiкованих «полiтработнiков», що з першоi ночi арешту оплутують арештованих новикiв.
Час проходив нудно.





