На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Що ж це за представництво буде? Невже нема дiяльних вчителiв, що знають, чим болiе школа?
І що ж менi на це? Вийшло, що проти комячейки виступаю. Один партiець натякнув, що я в списку волiв би мати попа, дяка та двох петлюрiвцiв.
В’яжуть мене з попом… На пiдставi чого ж це?.. А ось чому: Розглядали на РКК справу вчительки Остапенко. Закидали iй, що на Великдень у неi школа пусткою стояла, а другого дня, замiсть щоб з виконавцями зганяти учнiв, вона поiхала до своякiв – до о. благочинного Великдень справляти.
Наросвiта намагалась звiльнити Остапенкову (до речi, за два роки iй належала пенсiя-емеритура).
Обмiрковуючи справу антирелiгiйноi пропаганди в школi, деякi вчителi-активiсти внесли пропозицiю працювати недiлями, хоч би припадав день вiдпочинку (у нас п’ятиденка).
І тут запiдозрiли з мого боку щось непевне, хоч говорив я цiлком щиро.
Щораз повставали навколо мене неприемностi.
На свято Шевченка 1929 року вийшло таке:
Вивчив я дiтей декiлька деклямацiй Шевченка.
Пiд час програми влетiв до залi вожатий пiонерiв – комсомолець Сiмаков. Тодi саме Васько Шульга гнучкою й зворушливою iнтонацiею виголошував:
Настане суд, заговорять
І Днiпро, i гори,
І потече сторiками
Кров у сине море…
Вожатий пiдбiг до мене:
– Пачему не согласовалi програми вечора са мной?
– А хiба це обов’язково? Я й не знав.
Вiн мiнився на лицi.
А деклямацiя проймаючо – лилась:
Хто ми? Чиi дiти? Яких батькiв?
Ким, за що закутi?
– Дак ето же гнуснейшая контрреволюцiя! Как ви смелi пазволiть? – не мiг стерпiти Сiмаков.
– Чого ж? Шевченковi слова, а сьогоднi його радянське свято. Я з лiтератури це студiюю.
– Да что ви мне лiтературой глаза замазиваете? Єто явная петлюровщiна.





