Пекло на землі

Не маючи нiяких засобiв з дому, посидiв мiсяць на помiдорах, а як i iх не стало за що купувати, настали сiрi, голоднi днi. Однак, не довгi вони були: незабаром «вичистили» мене з iнституту, як «лiчность с тьомним прошлим».

Вивтiкав з Киiва в Любашiвську семирiчку пiд нагляд завiдувача-партiйця Франкiвського. Пильно стежив вiн за мною, часто сидiв на лекцiях, пiдслухував пiд дверима, випитував учнiв, заводив зi мною сумнiвнi розмови про школу, владу. Я тримався так, щоб i комар носа не пiдточив, навпаки, внiс руху у школу.

Знавець у драматичному мистецтвi, я став улаштовувати вистави, деклямацiйнi вечiрки, iнсценiзацii й таке iнше, давши широке поле дiтям до попису, а мiж ними й синковi Франкiвського. В школi щовечора, як в улику: репетицiя, iмпровiзацiя, мельодеклямацiя, спiви. Дiти до мене горнуться, як до батька. Заслужив я помiтноi уваги.

Якось, у день вечiрки, ночував у школi секретар ОПК. Вийшов вiн з авдиторii захоплений колективною деклямацiею та живими картинами:

– Прекрасное, артiстiческое iсполненiе.

– Преподаватель украiнськаво язика. Маладой педагог, спасобний, енергiчний, но… – шептав дорогою Франкiвський.

А через тиждень на сiмейних посидiнках завiдувач пiд впливом хмелю заявив менi, що я здобув право червоного вчителя. На питання – що це значить – вiн признався, що вислав до Наросвiти останню про мене позитивну характеристику.

Так я вийшов у люди: фiгурував у президii вчительських районових конференцiй, вiдчитав кiлька педагогiчних рефератiв, ввiйшов до складу мiсцевкому (мiсцевого комiтету) спiлки Робос (робiтникiв освiти) й активно проявлявся в кожнiй культурнiй дiлянцi. Поступово розвiявся погляд «полiтичноi непевности» на мене; я став виконувати вiдповiдальнi громадсько-педагогiчнi завдання. Навеснi 1923 року призначили, нiби тимчасово, райiнспектором Наросвiти, а водночас доручили важливу кампанiю уповноваженого по складанню з селянами договорiв на школи (тодi школи були на повному утриманнi села).

Кампанiю провiв я блискуче. На такiй роботi була охота прикласти енергii. За лiто моiми заходами збудували в районi 7 сельбудинкiв та вiдкрили 4 нових хати-читальнi. Робота висунула мене на помiтного в районi культурника-активiста, не останнього педагога й енергiйного райiнспектора.