На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Всi мовчки вилiзли. Коло волости зняли варту, побудили 12 чоловiк загону, передяглися у шинелi, чоботи (червоних не зачiпали, бо на нас не сварились) i на трьох тачанках пiдбiгли до Мелешки.
– Где военком Горох? У волость екстренно требують.
А Горох розважав гостей. Позв’язував за коси 5 присутнiх панотцiв i смикав по хатi, витанцьовуючи пролетарського гопака. Два червоних викачувались на весiльних подушках, а молода з матiр’ю ридали, руки до Бога здiймали та кляли батенька, що варварам запродав життя молоде.
Увiйшли в хату не по-военному. Зв’язали Гороха, винесли двох з подушок, вивели чотирьох з другоi хати, де читали гостям лекцii за комуну, одного пiдiбрали на воротях – тiкав. Самого молодого не лапнули – зчез.
Вивели. Двох пустили, бо гостi заприсягнули, що за комуну не згадували, а решту «розмiняли». Першого звiнчали Гороха, пустивши зв’язаного пiд лотоки. Двох мiтингантiв-лекторiв кинули разом на глибоке, а п’яних коло берега: як вилiзуть, то щастя iх.
Лиш пiсля того засiли за стiл.
Нашi вчинки обурили комунiстiв. У цi часи вже був злiквiдований Польський фронт, i бiльшовицьке вiйсько вiдходило взад на села. На Голованiвську волость прийшла численна дивiзiя й оточила Галоче. Три днi ми бились, перескакуючи по сiм разiв на день то в один, то в другий бiк. Четвертоi ночi ледве просмикнули з Галочого, залишивши все майно.
Але життя нiде не було. Куди не кинемося – повно вiйська: нi перегрiтись, нi спочити.
Зима пройшла у сховах. Побудеш день-два на хуторi, в селi, наскочать комунiсти, i сунеш далi, та все вночi, ярами-долами, бо скрiзь по селах бiльшовики. Ночував морозами в хлiвах, по соломах, тижнями не вилiзав з комори. Тяжке, собаче життя: холод, голод, щохвилини небезпека. Не раз ледве живий вискакував.
У Краснополi пiвдня ловили. Бiжу пiд височенну гору, а за мною вiсiм бiльшовикiв – беруть на мушку.
А раз попав у самi руки, уже й наган до лоба наставляли. Був у Вербiвського попа на iменинах панiматки. Якась чортяка донесла. Як гостi випивали, а молодь забавлялась танцем, увiйшов голова волревкому Бурлака та секретар волкомячейки. Їх, як людей, прийняли.





