На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Попов бухнув на колiна:
– Таварiщi, братья, прастiте, не я же виноват, что…
– Не вiнават? Нас послал на смерть, а сам с попамi торжествуеш?! Умрi i ти, – i замахнувся…
– Братци, – заревiв Попов. – Пащадiте, я iскуп…
Публiка тремтiла в очiкуваннi страшного. Весiльна процесiя перетворилась в сцену дикоi розправи нальотчикiв…
– Абакумов, давольно iсповедивать. Коцнi i баста, – пiдступив злоненависно задрипаний, рябий.
– Братья, – лебедiв, припадав до нiг Попов. – Памiлуйте, я iскуплю. Ми атамстiм во сто крат.
Тут будет реклама 1
Но не в етот день. Ведь свадьба раз в жiзнi. Не акровавте етот светлий празднiк, умоляю. Братци, ведь ви женiлiсь, iспиталi етот щастлiвий день. Дайте атпраздновать ево, пойдьомте с намi… за стол… первую рюмку… прошу… преклоняюсь…
– Іш как пойот буржуйскiй падхлебало! Дайош ево сюда. Я сам прiхлопну, – i кинувся на Попова.
– Братiшкi! Что за шум, а дракi нет! – десь взявся военком[7 - Военний комiсар.] Горох i враз вiдмiнив картину. Двох горлатих пiд боки, третьому моргнув до хати, i ярим комунарам наче язики скорчило.
Тут будет реклама 2
Через якоi чверть години нiби нiчого й не було. Продотрядцi справляли вакханалii: кричали «горкая», цiлувались з молодими й п’яно – собачими голосами вигукували «многая лета».
Горох спився в муку. Причепився до вчительки Сумовськоi, заставив на глум присутнiм з ним танцювати, в кiнцi ляско поцiлував i запропонував негайно бути жiнкою йому – военкомовi Гороховi, що мае «всякого сорту культурности доволi».
Коли ж Сумовська вiдрубала, що знать його не хоче, вiн розпалився найпоганiшою лайкою:
– Застрелю буржуйское атродье.
Тут будет реклама 3
Она – капiталiстiческiй поддонок, смеет оскорблять меня – военкома, пролетарскаво дворянiна в то время, кагда власть прiнадлежiт саветам i вся на местах? Нет, не магу, не потерплю унiженiя моей благородной комунiстiческой кровi. Берегiсь, народ кулацкiй, стреляю, – i нацiлявся…
Мiшка, брат Сумовськоi, пiдскочив, збив револьвер i повалив п’яного Гороха та з сестрою ходу.
Мiшка знав нашi стоянки. Прибiг i розповiв про весiльнi церемонii.
Тут будет реклама 4
Весiлля мае затягнутись, бо Горох гостей не вiдпускае. О. Юрачковський хотiв «подякувати» й ховався за ворiтьми, та военком спинив його, пустивши в руку кулю.
Не спалось нам, холоднувато в нетопленiй хатi.
– Хiба поiхати i нам, хоч не просили, – сказав на здогад бурякiв Роман Бабiй, хухаючи в руку.
– Як не просили? А от прийшов боярин. Хiба не просить? Гайда, кому не спиться, бо сам пiду, – зiрвався з землянки Полiщук.
Мнения
О книге «Пекло на землі» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
