На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Наближаючись до № 16, став оглядатись, придивлятись до прохожих. На поперечнiй вулицi шмигнула постать i присiла.
Насторожився. Пройшов трохи й прикляк до тину. Постать висунулась на розi раз, другий. Е, щось непевне. Схопився й кругом кварталу на другий кiнець вулицi. Йшов обережно, хвилювався.
На серединi обiрвався. Коло тину заманячiло три тiнi. Одна з них сунула до мене. Трiснув штахет, i я зник у городах.
Засiдка, нема сумнiву. Накриють, як мишей. Попередити, щоб не було. Але як?! Пiдлiзти?.. Зняти трiвогу!?
Скочив у третiй по сусiдству сад проти будинку зборiв.
Як ховався в гущi садiв другого кварталу, почув: «Стой, стой, iначе смерть не месте», – i бах, бах. По стрiлах плач i бiганина.
Боязко пiдходив я до дому. На всякий випадок, у себе не ночував. А ранком мiсто все гуло, що вночi розгромлено Петлюрiвський повстанський штаб, йдуть масовi арешти.
За тиждень одержав лист:
«Вас призначено сотником повстанчого загону села Гордащiвки й околиць. Збирайте хлопцiв, забезпечуйтесь якнайбiльше зброею; звяжiться з надiйними в околицi людьми, доручаючи iм роботу, i будьте напоготовi. Виступ за тиждень-два.
Полковник Одинець».
Збоку приписка: «Того вечора попалися не всi».
Листа прийняв як вiдповiдальну директиву. Другого дня поiхав з Савою (мiй щирий приятель i однодумець) до Краснопiлки й дав завдання Рудому викликати з Клиновоi Паламарчука й втягнути до роботи.
Йшло добре. За тиждень звербував я 18 добрих хлопцiв, а кожен з них обiцяв «мобiлiзнути» ще по товаришевi. В недiлю призначили нараду на левадi. Зiйшлось душ з 40.
Травневого вечора, пiд шелест верб i осоки, розказував я хлопцям про Украiну, про давнi лицарськi дiла козачi славнi, про самостiйнiсть, про боротьбу з кацапською комуною.
– Пiдем усi, не хочем скнiти у ярмi, – заприсягнулись щиро.
А срiбний мiсяць у горi i соловейко на калинi, единi свiдки нашоi присяги, благословляли нас на боротьбу.
Обчислили крiси, кулi, пригадали, хто на селi яку зброю мае – i з першим покликом усiм стати до зброi. Потiшив i Рудий: два десятки козарлюг i кулемет мае. Чекае виступу.
Вiн не забарився. Одного вечора в суботу пiдбiгла пiд моi ворота бричка, а з неi Чубатий, Ларiй i два козаки.
– Здоров, лобуряко. Вiтай гостей.





