На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пекло на землі» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Пекло на землі" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пекло на землі" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Віталій Юрченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
📚 Читайте "Пекло на землі" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пекло на землі", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
В полках по кiлька десяткiв людей; були часи, що Богданiвський полк мав 38 воякiв. На ворожу частину, щоб рiвнятися в багнетах, доводилося цiлу дивiзiю ставити. Викручувались, звивались, як вуж, у бiльшовицьких клiщах.
У додаток ще й село ставилось неспiвчутливо, ховало харчi, часами й доносило бiльшовикам. Наприклад факт. Змагались коло Шарiвки. Три днi товклись, здавали, брали, знову здавали мiстечко. Два рази ходили на багнети; раз мало-мало не наштовхнувся на багнет матроса – Гарковець вчасно пiдскочив – врятувався.
Оточенi полком каторжан-таращанцiв, проривались Суткiвцями. Пiд гору пристали гарматнi конi, запрутивши обозам шлях. Звернулись до селян, а вони вовком:
– Не дамо. До смерти будемо битись. Знать вас не знаем, – i з-за вуглiв наставили рушницi.
Болюче це приймали. Бунчужний гармаш Басараб крикнув:
– Козаки! по набою.
І кожний з нас, знесилений до снаги, таскав пiд величезну гору по гарматному набою.
А село зловтiшно усмiхалось.
– Так вам i треба.
Прикро було чути таке вiд свого брата. Злiсть брала за байдужiсть, неспiвчуття.
Було за Вербкою. З раннього ранку вицьвохкувало шiсть бiльшовицьких «бандероль». Цiляли гади влучно. А спека була нестерпима. Опiвднi в селi заколот. Штаб оточили бiльшовики. В частинах переполох. Знялись Богданiвцi на виручку, а ми iх заступали. Та ще як слiд не розташувались, не зв’язалися з сусiдами-дорошенкiвцями, а проти нас зацокотало три «Максими».
Коли це ззаду нас, десь за селом, гримнула – тарахнула сальва. Хвилина тишi. Нараз довга розстрiльна, а далi несамовите «Урра». У вiдповiдь йому «Слава», а там змiшалось все у дикi крики.
Стрiльня враз стихла. На нашому вiдтинку робота теж спинилась, неначе прислухались – чия бере.
Однак наше положення було прикре. Хто ж перемiг: чи ворог прогнаний, чи ми окруженi?!
Аж ось прибiгли зв’язковi:
– Бiльшовики вступають у село. Захопили частину нашого обозу. Вiдступаймо.
Знялись, вiдходячи напiв панiчно. А вслiд за нами шугнули червонi.
– Лiворуч городами, – передавалося по лавi. Вскочили в садки, збiгаючись гуртами. На однiй вулицi на нас кинулась стежа. Порснули по городах.
Поруч мене бiг Власюк.





