На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
В такiм виглядi вiн видався ще грiзнiшим у своiй красi палкому мисленнику.
Орел занiс мисленника в поривання, безконечно приемно вразив грацiею сили, з якою вона справляе руйнування та смерть, i занесений у поривання палкий мис-ленник заспiвав раптом гiмн силi, гiмн хижацтву, могутньому, нагальному та само-впевненому i усiм тим красовитому в його очах:
«Величаю силу, могутнюю силу, ту силу, що кволе, слабе i нiкчемне, безсиле, страждаюче, плачуче мiцно й без жалю глита, бо лише сильному, дужому мае належати земля вся!.
Величаю силу, бо сила красива, витворна та благородна, грацiйно велична в проявах своiх… Бодай роздушила ти, сило, безсилее все, те ображене мiцними свiта сього, бо всi тi ображенi, слабi – бридкi, викликають до себе вiдразу i смiх своею слiзливiстю!.. Блаженнi сильнi, бо вони наслiдять землю!
Величаю силу i гордiсть, що так украшае ii, як вродливицю дiвчину гарний вiнок iз квiток, бо покора лиш личить рабу, що боiться раз у раз свого пана могутнього!.
Гетьте ви всi «страждающi та обремененнii!»… Гетьте слiзливi, що плачуть, i геть, що кладуть свою душу за други слабii своi!.. Гетьте всi, що не вмiють нi жить, нi розтрачувать силу свою красовито!.. Я кличу лиш тих до життя, якi можуть взивати-ся грубими егоiстами, бо всi тi жалiсливi – дурнi, бо не мають вони розумiння життя, змiсту його не вмiють збагнути!.
Нехай пануе серед вас, людей, краса в орлинiм правi!.. Вчiтесь, люди, жити в орлiв i станете надлюдинами!..
Покиньте дрiбнii iдеi, як-от слабих визволення з ярма iх слабостi!.. Лишiть i станьте, як орли!..
А я?.. Я ладен копнути ногою все слабе, нiкчемне, убоге, що попросить у мене шага. Еге!.
Так палко сам з собою розмовляв палкий мисленник.
Раптом перед натхненними очима палкого мисленника став чоловiк убого одягнений у снiжно-бiлий хiтон, iз терновим вiнком на головi. Вiн стояв нерухомо супроти нього на скелi, низько опустивши голову й лице з глибокою, повною стради, любовi й покори думою в безоднiх очах та докiрливо, разом же й тихо-лагiдно дивився на мисленника.











