На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Люди простягали руки вгору i прохали. Надiя блищала в 'iхнiх очах. Усi казали: «Швидше, швидше!» Соромський iшов та iшов далi i за кожним ступнем дивився на людей, що стояли попiд горою. Ось вони зменшилися. Неначе куча комашок. Ще кiльканадцять ступнiв, i вони зникли, неначе в безоднi, а вiн iшов далi. Дорога ширшала, вiн iшов вже по нiй, як по широченних схiдцях. Жаль, що впився в серце там, у людському натовпi, одпав, мов сухий лист од гiлки. Мов п’явиця, що досхочу напилася кровi…
Щось маячило в блискучому убранню.
– Далi, далi! – казав Соромський, спотикаючись.
Хтось вхопив його за руку i потяг вгору.
Це була жiнка в блискучому убранню, наче веселка, обведена навколо зорями. Вiн не бачив ii обличчя, тiльки чув спiвучий, чарiвний голос.
– Добре, що жаль одпав од твого серця! Покинь його кволим, а ти дужий. Не варто втрачати своi сили на жаль до тих, що внизу. Вони невдячнi. Не кидай iм перлини своеi душi. Ти великий, а вони малi.
Соромський гордо пiдвiв голову.
– Вони невдячнi, вони кричатимуть славу усякому глитаевi, що кине iм кiст-ку-грошi, як голодним вовкам. Вони цiлуватимуть край одежi усякому деспотовi, хто дасть iм хлiба за працю. Вони тебе, навчителя, проженуть, поб’ють камiннями, як гнали колись пророкiв.
Вона дмухнула на нього солодким подихом i проказала:
– Забудь, забудь, забудь! Подивися, якi чудовi краевиди.
Вiн стояв як зачарований.
– А вони там, у низинi, не бачать iх i навiть не хочуть бачити. Не дивися туди, бо впадеш, i вони роздеруть тебе на шматки, мов голоднi вовки.
– Веди мене далi! Я знаю – там, там на горi лежить великий камiнь. Вiн урiс в землю; сивий мох на чолi його; великi, мов зморшки, перекреслюються смуги чорнi, як нiч, як смерть, червонi, як кров, сiрi, як наше життя.
– Для тебе е одна розгадка, – казала йому жiнка улесливо.
– Яка? – спитав вiн з запалом.
– Слава, – одказала вона, стискаючи йому руку.











