На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Українська модерна проза» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Українська модерна проза" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Українська модерна проза" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
📚 Читайте "Українська модерна проза" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Українська модерна проза", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Інодi його випускали з маленькоi кiмнати у велику, де маячилися якiсь постатi в однаковiй одежi i щось безу-пину говорили, говорили. Вiн не розумiв iх рiчей: iнодi наче прокидався вiд сну, мов щось пригадував i казав поважно: «Я не Пiгмалiон, але вiн колись прийде, прийде». Люди, якi метушилися коло нього, дивилися на дверi i кожного нового пожильця звали Пiгмалiоном.
Незабаром артистова мати продала статую, через яку загинув ii син, одному скульпторовi; вiн думав взяти за неi великi грошi, тiльки попереду хотiв зробити зi статуi копiю, бо вона йому страшенно подобалася.
Вiн збентежився i почав задумуватися. В душi його було таке спочуття, наче вiн щось загубив – та не може знайти. Щось забув, якусь головну рiч, та не може пригадати.
Вiн почав другу копiю, але то була якась карикатура – вiн схопився за голову!
– Та що ж я таке? Невже всi тii, що присудили менi нагороду на вистави i тii, що завидували менi, помилилися? Або я втратив свiй талан? Мов у воду впустив? Нi, натхнення повинно колись прийти.
Вiн пiшов з Риму в Нiмеччину, бо сам був нiмець, тiльки кiльканадцять рокiв жив у Римi.
– Змiнити мiсце – се дуже добре для того, хто шукав натхнення, коли воно не приходить, – мiркував артист, сидячи в потязi. Проте на нього напала така нудьга, що вiн не доiхав до рiдного краю – повернувся в Рим у свою студiю. Мовчки стояв вiн перед статуею, мов пив ii очима, потiм сказав з запалом i нудьгою:
– Се мабуть у святого терпець урветься! Та що ти таке? Чого ти мене мучиш? Ой, Господи! Се вже я починаю з нею говорити, мов з людиною.











