На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiн думав про те, що коли б не татари, його б, мабуть, задушив Глек, але тепер у душi його не було вже злости до запорожця i нiякоi вдячности до своiх визволителiв татар. І його ворогування з запорожцями стало в зовсiм iншому освiтленнi. Вiн згадав, що винуватий був вiн сам, що запорожець захищав старого Журавля i в чеснiй бiйцi один проти трьох ненавмисне убив Гусева; вiн згадав, як бив запорожця у в’язницi, коли той не хотiв лiзти в колодки. Його здивувало, як такi простi i яснi гадки не приходили йому в голову, поки вiн сам не попав у неволю.
Татари, що лишилися коло бранцiв, посiдали на коней i погнали бранцiв на пiвдень, уникаючи великих дорiг та осель. Коли стало свiтати, татари знову заховалися в лiсi, нагодували бранцiв пшоняною кашею, пiдмащеною кiнським лоем, i завалилися спати, поставивши коло бранцiв вартового з луком в руках. Чотири ночi йшли так татари, держачись Муравського шляху, але не виходячи на нього й не розпалюючи багаття, поки не вийшли за межi Слобiдськоi Украiни.
Конi татарськi, хоч i йшли ступою, але йшли досить швидко, i бранцям, та ще iз зв’язаними руками важко було поспiвати за ними.
Глек розумiв татарську мову i прислухався до татарських балачок, але сам нiколи не виказував, що розумiе iх, зi свого боку, вiн зацiкавився, чи розумiють татари по-украiнському, i чекав тiльки випадку, щоб перевiрити це.
Татари не кували своiх коней, але на копитах у деяких з них прив’язанi були ремiнцями якiсь чудернацькi пiдкови з бичачого рогу. Якось Глек побачив, що в одного коня розв’язалися ремiнцi на такiй пiдковi.





