На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ватаг подивився на нього, насупив брови й кинув кiлька слiв. Полонений запорожець щось вiдповiв йому по-татарському. Тодi ватаг пiдняв руку й показав на розхристану сорочку запорожця. На темнiй шиi у того висiв хрест. Запорожець здвигнув плечима, засмiявся i, зiрвавши з себе хрест, кинув його на дорогу. Потiм тихо й швидко забалакав по-татарському.
Ватаг кивав головою, наче кажучи: так, так! А на губах йому грала недобра усмiшка. Раптом обличчя його перекосилося вiд гнiву. Вiн торкнув стременами коня i, пiд’iхавши до бранця, вдарив його нагаем по головi.
Тут будет реклама 1
Полонений повалився на землю, i тут скоiлося таке, що Дорош не мiг забути все свое життя: до полоненого пiдскочив пiший рябий татарин i гострою кривою шаблею розпоров йому живiт. Кишки випали з живота, а полонений корчився на дорозi i шкрябав руками землю. Ватаг знову щось сказав, обернувшись до рябого татарина, i той, витягши з сагайдака стрiлу, вистрелив i добив запорожця.
Тiльки один Дорош був ще верхи.
Тут будет реклама 2
Всi – i запорожцi, i москалi – були вже на ногах, а конi iхнi стояли помiж татарських коней. Хлопець розглянувся навкруги, маючи на думцi задати ходу вiд татар; але це було неможливо: татар було так багато, i всi вони стояли так близько вiд нього, що й гадати про втечу не доводилося. Дорош з жахом чекав, що татари почнуть убивати всiх москалiв i запорожцiв, бо смерть косоокого запорожця була не зовсiм зрозумiла для нього. Про себе вiн якось не думав.Тут будет реклама 3
Але татари не убили бiльш нiкого. Шiсть татар прив’язали до нiг побитих аркани i поволочили iх у лiс, а решта тихо поiхали дорогою i погнали поперед себе бранцiв. Дорош iхав поруч ватага. Татари пiд’iхали до лiсу недалеко вiд того мiсця, де був запорозький табiр. Тут Дорошевi звелiли злiзти з коня, зв’язали йому руки i прив’язали до iнших полонених. Коли зовсiм стемнiло, весь загiн вийшов з лiсу на шлях, а коло бранцiв лишилося тiльки чотири татарина.
Доля, у виглядi татарського загону, наче посмiялася з Глека та Стрешньова: вони стояли один коло одного, i руки iм зв’язанi були одним мотузком.
Тут будет реклама 4
– Ну, що, Стрешне, – звернувся до москаля Глек, – радий, що впiймав запорожця? Тепер я вiд тебе не втечу. Та й на каторзi, мабуть, на однiй лавi сидiтимемо.
Стрешньов мовчав. Вiн думав про те, що марно загубив волю, загубив те, що найдорожче чоловiковi, загубив саме тодi, коли сам хотiв поневолити iншого.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
