На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Надворi був соняшний яскравий день, а тут, в цiй коморi без вiкон, було темно, як у льоху, хоч крiзь щiлини в дверях з сусiдньоi кiмнати пробивалася смужка свiтла.
Не минуло й десяти хвилин, як Глек дiзнався, що то е колодки. Вiн сидiв, зiгнувшись на землi, ноги йому були теж зiгнутi в колiнах, а зверху, над ногами, у менших дiрках, були витягнутi руки. Зовсiм витягнути ноги не можна було, руки не дозволяли це зробити. Поза була надзвичайно незручна i болiсна.
Ноги й руки терпли, спину ломило, дихати було тяжко.
Тут будет реклама 1
Запорожець засичав, стиснувши зуби вiд злости, пiдняв колодки i вдарив ними об землю. Але вiд цього стало ще гiрше. Колодки були важкi i, падаючи, так вдарили по ногах, що ледве не переламали кiсток.
Коли згодом стало зовсiм неможливо терпiти ломоту в спинi, запорожець скорився i почав шукати iншоi пози, щоб хоч трохи полегшити свiй стан. Вiн спробував лягти на бiк. Але це теж не вийшло, бо краi колодок досить далеко виступали збоку i, щоб лежати на боцi, треба було ще бiльш зiгнути ноги, а це було неможливо; до того ж важко було вдержати в такому становищi колодки, бо вони були важкi, схилялися набiк i падали, викручуючи руки i ноги в’язневi.
Тут будет реклама 2
Тодi вiн повалився горiлиць i пiдняв угору колодки. Стало трохи легше, але не надовго. Вiн знову сiв. Знову почало ломити спину i стали терпнути руки. Вiн знову лiг горiлиць, а за кiлька хвилин сiв i так без кiнця. Жили стукали йому у висках, обличчя палало, сорочка на ньому стала зовсiм вогка вiд поту.Тут будет реклама 3
Нарештi на нього найшло якесь отупiння, байдужiсть до всього, навiть до муки, i ii терпiв вiн тепер, i, схиливши чубату голову на груди, зiгнувшись ще бiльше, запорожець якось одубiв.
Глек не пам’ятав, скiльки вiн просидiв у такому забуттi; вiн не знав навiть, чи спав вiн, чи нi, i прокинувся тiльки тодi, як над головою якийсь хрипкий бас сказав по-московському:
– А ну, покажи мне етого молодца!
Глек пiдвiв голову. Над ним стояв високий гладкий чоловiк у довгому каптанi.
Тут будет реклама 4
Козаковi чомусь впав у вiчi комiр цього каптана, високий, що доходив до середини вуха i пiдпирав потилицю, а над комiром стирчали прямi патли темного волосся. Це був пiддячий. Збоку стояв сторож Микита i держав у руках каганець. Очевидно, вже була нiч. Тiнi од Микити та пiддячого гасали по стелi, коли Микита рухав каганцем. За дверима чутно було голоси стрiльцiв.
– Ти чей такой будеш? – спитав пiддячий.
Глек мовчки подивився на нього.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
