На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Шляхом бурхливим» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Шляхом бурхливим
0 баллов
0 мнений
3 чтения
Автор
Дата выхода
23 октября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Шляхом бурхливим" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Шляхом бурхливим" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Григорій Бабенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
📚 Читайте "Шляхом бурхливим" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Шляхом бурхливим", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Свiжа. Може, спробуеш?
– Оно б следовало: трещiт голова с похмелья, да мне сейчас к воеводе iтiть надобно. Ти вот что, мiл человек: дай-ка мне бочьо-ночек вот етот маленькiй, – показав вiн на барило, – может бить, i я тебе когда прiгожуся.
– Ну що ж, бери… своя, не купована. А за барилом я хлопця пришлю.
– Спасiбо. Мiтрiч! – радiсно гукнув дячок, – возьмi бочьонок-то! А… – спинився вiн трохи, – закусить нет лi чего?
– Є що й закусити.
Наливайко пiдiйшов до мажi i витягнув з сiна вепрячу ногу.
Тут будет реклама 1
– О! Вепрь?
– Бери, Іване Семеновичу!
– Спасiбо, спасiбо. Возьмi, Мiтрiч!
Стрiлець витягнув барило з мажi i поклав його з вепрячою ногою у мiшок.
– Скажи Семеновичу, – запитав Наливайко дячка, – чи не бачив ти часом – не проходили тут вашi стрiльцi з парубком з наших. Високий такий, чорнявий?
– Запорожец, что лi? Вiдел. Гналi наши ребята. Сказивалi, что у тебя на вiнокурне прятался. Ти что ж, воровскiх людей прячеш?
– Вiн же чесна людина, не злодiй.
Тут будет реклама 2
Це на нього наклепали вашi дiти боярськi, бо вiн iм добре наклав на пасiцi у Журавля.
– Честний-то он честний, да дело его плохо.
– Чому так? Адже ж вашi хлопцi грабували пасiку?
– Етого я не знаю. Єслi ограбiлi, iх воевода по головке не по-гладiт, потому строгий прiказ iз Москви прiшел воеводе: не обiжать вас, черкас. Не в том дело, а в том, что запорожец твой сiльно прiбiл Мiтьку Гусева, ногой что лi в живот ударiл. Каби не помер малий-то… Сгоряча ему как будто нiчего било, а сейчас лежит, сказивал Стреш-нев, с души его рвет.
Тут будет реклама 3
– П’яний, мабуть?
– Сегодня не пiл нiчего, а живот, сказивают, вспучiло у него ровно барабан. Да, дело твоего запорожца плохо.
– А що ж йому буде?
– Єслi умрьот Гусев-то? Казнят!
– Та що ти, схаменися! Хiба ж вiн навмисне убив його, чи що? Вони ж його теж били, та й ваших було трое проти його одного. Вiн же захищав пасiку.
– Всьо едiно. Каби простого человека убiл, может бить, обо-шлося как-нiбудь – ну ноздрi ему вирвали, iлi руку отрубiлi би, а Гусева… боярского рода парень-то… Да етого мало еще: Стрешнев говорiт, что он лiсти прелестние разносiт, народ смущает i людей к бунту протiв государя подбiвает, как прi вашем гетмане Брю-ховецком било.
Тут будет реклама 4
Как би тебе в ответе не бить, что прятал его на вiнокурне.
– Бреше той Стрешня! Павло приiхав на слободи з дорученням свого отамана Сiрка.
Мнения
О книге «Шляхом бурхливим» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
